Рідні, близькі та побратими звертаються до всіх небайдужих громадян із щирим проханням підтримати та поширити петицію про присвоєння найвищої державної нагороди звання Героя України (посмертно) старшому солдату Мельнику Віталію Васильовичу, позовний «TOKYO».
Пройшов через підвали та катування
З глибоким болем у серці ми шануємо пам'ять Захисника, життя якого обірвалося дуже рано. Віталію було лише 26 років, але за цю коротку годину він спромігся показати приклад справжньої мужності, стійкості та безмежної любові до України.
Під час повномасштабного вторгнення Віталій перебував в окупації у Нової Каховці. Він пройшов через підвали та катування російських окупантів, але не зламався. Навіть у найтемніші моменти він залишався сильним духом, вірним своїм принципам та Батьківщині, ставши символом незламності й братерства.
Приєднався до лав Збройних Сил
У жовтні 2022 року, вирвавшись із окупації, Віталій без вагань приєднався до лав Збройних Сил України. Свій військовий шлях він розпочав у військовій частині А7296, у складі 130-го окремого батальйону територіальної оборони м. Києва. Там він служив командиром відділення, сумлінно виконуючи бойові завдання, виявляючи високий професіоналізм, відповідальність і лідерські якості.
У грудні 2024 року Віталія було переведено до військової частини А4076 на посаду оператора безпілотних літальних апаратів. Він служив у 7 екіпажі взводу БПЛА безпілотних комплексів 1 батальйону територіальної оборони, у складі взводу «КОТИКИ», де продовжив віддано боронити Україну.
За годину служби Віталій був відзначений командуванням. Він отримав грамоту від командира 17 армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ за вагомий внесок у розбудову та забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України, сумлінну службу українського народу, зразкове виконання військового обов'язку та високий професіоналізм. Також він мав нагрудний знак "Ветеран війни - Учасник бойових дій".
Обірвані мрії
У період 15–16 грудня 2025 року Віталій перебував на бойових позиціях поблизу населеного пункту Новоандріївка Запорізької області, виконуючи бойове завдання. 16 грудня 2025 року він загинув внаслідок враженого ураження FPV-дроном. Разом із його життям обірвалися й мрії… Віталій мріяв про велику, щасливу батьківщину, мирне життя та майбутнє під мирним небом. На жаль, здійснити ці мрії він не встиг. У нього залишилися кохана дівчина, мама та дві сестрички, котрі безмежно його люблять і пишаються ним.
До останнього подиху Віталій Мельник залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам і своїй державі. Його подвиг, відданість і жертвність заслуговують на найвище державне визнання. Просимо всіх небайдужих громадян підписати та поширити петицію про присвоєння Віталію Мельнику звання Героя України (посмертно).
Підписати петицію можна тут .
