Стан медицини на окупованих Росією територіях критичний: немає ані дієвих медикаментів, ані кваліфікованих кадрів. На дві області — Херсонську та Запорізьку — працює всього один рентген-апарат, а про МРТ або КТ — годі й мріяти.
Про це пишуть "Почуті".
«Швидка» не приїхала
Система охорони здоров’я в окуповіній Каховці на лівобережжі Херсонщини зруйнована. Про це розповідає 46-річна Тамара (ім'я і вік змінені з міркувань безпеки), яка вимушена залишатися у місті через хвору матір. За її словами, лікарів у поліклініці — обмаль. Потрапити на прийом можна лише отримавши талон у «живій» черзі. І те — якщо пощастить: люди займають чергу з 5-6 ранку, проте зрештою йдуть з нічим.
Зі швидкою допомогою ситуація геть не краща, і вона виходить за межі недбалості — це злочинна байдужість, що спричиняє жертви серед мешканців Каховки. З «Почутими» Тамара ділиться історією своєї знайомої, мати якої померла, бо «швидка» не приїхала. Жінка намагалася викликати медиків п’ять разів, проте допомогу так і не вдалося отримати.
Вам треба до невропатолога
«Я сьогодні зустріла знайому, вона була у чорній хустині. У мене відразу промайнуло в голові: мабуть, її мама…
Мені стало ніяково, бо в такі хвилини неможливо підібрати слова підтримки. Це горе не забувається, лише притуплюється біль із роками. Але я мусила спитати: «Як ти? Що сталося?» Сльози текли по її щоках, але вона все ж змогла поділитися своїм горем:
“Мама померла. У п’ятницю вранці вона впала, ледве-ледве доповзла до дивана й подзвонила мені. Поки я добиралася на Світлово, почала дзвонити у “швидку допомогу”. А вони мені кажуть: “У неї всі показники в нормі”.
Мама лежить, відкриє очі, покличе мене. А я поруч, і вона знову заплющує очі. Я дзвонила у “швидку” разів п’ять, але вони так і не приїхали! Вони мені: “У неї оніміла ліва частина тіла? Вам треба до невропатолога”. Вранці викликала лікаря. Поки він доїхав, мама померла…”
І знаєте, я подумала: нікому ми тут не потрібні. Якби “швидка” приїхала, у неї був би шанс, була б надія! А так… дивитися, як рідна людина вмирає, і ти нічого не можеш зробити, лише тримати її за руку і промовляти “Я поруч”, ховаючи сльози від неї, щоб потім гучно ридати на кухні…
Нас залишили помирати
Я справді думаю, що вони (окупанти, — ред.) зацікавлені, щоб місцевого населення ставало менше. Нас просто залишили помирати.
Це — не просто життя. Це — виживання в окупації, де кожен день — це боротьба за базові права: на безпеку, на гідність, на медичну допомогу. Каховка перетворилася на край, де людське життя, схоже, втратило свою справжню цінність для тих, хто має його захищати.
Система охорони здоров’я зруйнована або працює з критичними перебоями. “Швидка допомога” часто стає лише недосяжною мрією, а не рятівною службою. Як у цьому випадку: людину кидають напризволяще, ігноруючи кричущі симптоми. Вони можуть годинами “консультувати” по телефону, вимагати “їхати до невропатолога”, а фактично — давати померти. Це не просто недбалість, це — злочинна байдужість».
На головній світлині: лікарня у Каховці. Фото із соцмереж.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм


