Окуповані Олешки на Херсонщині опинилися в умовах гуманітарної катастрофи — місто місяцями живе без стабільного постачання їжі, ліків і базових послуг. Люди виживають під постійною загрозою обстрілів, мін і атак дронів, ризикуючи життям навіть заради хліба.
У своєму пості журналістка Марія Семенченко розповіла про реалії окупованих Олешок на Херсонщині.
Кілька місяців не завозили їжу
"Цей хліб спечений вчора в окупованих Олешках. Спечений на буржуйці. Спечений замість паски, але він чи не найправдивіший великодній хліб сьогодні. Свідчення життя. Свідчення надії", - зазначила вона.
За словами журналістки, ще з кінця грудня місто фактично відрізане від стабільного постачання продуктів і медикаментів — люди змушені виживати власними силами, як можуть.
Кілька місяців у місто майже не завозили їжу. Хтось рятувався домашніми запасами, хтось — залишками борошна, інші намагалися полювати або міняти речі на їжу. Водночас були й ті, хто помирав від голоду у власних домівках. Єдине, що тримало людей — взаємодопомога: сусіди ділилися останнім.
Нелюдські умови життя
Будь-яка спроба виїхати або завезти продукти перетворюється на смертельний ризик. Дороги заміновані, території всіяні уламками, а російські дрони полюють на цивільні автівки. В одному з відео, яке поширили самі російські військові, видно розстріляного чоловіка біля машини — поруч розкидані буханці хліба. Його впізнали: він намагався привезти їжу в місто.
Щодня в Олешках гинуть люди — від мін, обстрілів, атак дронів або через відсутність медичної допомоги. Після підриву Каховської ГЕС місто залишилося без електрики, газу і централізованого водопостачання. Зв’язок нестабільний, а умови життя — фактично нелюдські.
Великодній символ
На цьому тлі особливо символічною стала історія хліба, спеченого на буржуйці напередодні Великодня. Людина, яка його приготувала, перед тим два місяці не бачила нормальної їжі — лише мерзлу картоплю. Щоб дістати трохи масла, довелося стояти в черзі п’ять годин. Але навіть цей скромний хліб став чимось більшим — не просто їжею, а свідченням того, що життя триває.
Семенченко пише, що цей хліб сьогодні — найчесніший великодній символ. Бо для когось свято — це повний стіл, а для когось — боротьба за виживання. Вона нагадує: ми майже нічого не знаємо про реальність окупації, але часто дозволяємо собі судити тих, хто там залишився.
Цей Великдень вкотре показує, наскільки різною є реальність українців. І поки одні святкують у безпеці, інші — тримаються за життя під обстрілами, без світла, води й хліба. Але навіть там, у темряві, залишається надія — така ж проста і сильна, як цей спечений на буржуйці хліб.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграммуєм
.
