Днями у відділі краєзнавства Херсонської обласної бібліотеки ім. Олеся Гончара відбулася презентація першої збірки поетеси із Каховки Галини Іванової «Радіо». На захід зібралися члени обласної організації Національної спілки письменників України та любителі поезії.
Вона – ровесниця Незалежності. Народилася і виросла в Каховці. Вірші пише зі шкільних років. Закінчила Херсонський державний університет. Нині працює психологом та вчителем англійської мови в Любимівській школі.
Свої поезії Галя читала легко і невимушено. Відверто й емоційно розповідала про свої літературні уподобання. Зокрема, сказала, що їй подобається авангардна поезія, а улюблених поетів у неї багато – і українських, і зарубіжних.
Присутні на презентації літератори Херсонщини Олег Олексюк, Володимир Педченко, Олександр Гунько та інші були одностайні: у Галини Іванової свій оригінальний стиль, яскраві і самобутні образи, широкий діапазон творчих засобів. Чимало античних мотивів, маловідомих термінів і рідкісних українських слів. Утім, вказували і на недоліки в окремих віршах, а поет і літературознавець Василь Загороднюк зазначив, що в поезії Галини є ознаки того, що вона може писати прозу. Зашарівшись, поетеса зізналася, що хоче наступну книгу написати прозою.
Словом, вийшла не просто презентація, а літературно-студійна робота з авторкою. На що завідувачка відділу Оксана Токовило, яка вела захід, зауважила:
– Такої презентації у нас ще не було.
– Я дуже люблю античну міфологію, тому і в моїй творчості є мотиви античності, – розповіла Галина Іванова NovaKahovka.City. – Ці вірші писала протягом багатьох років. З усього, що написано раніше, відібрала 25 відсотків – найкраще. В університеті наважилася показати викладачам свої вірші лише на четвертому курсі. Зараз у планах головне – розвиватися і реалізуватися в прозі. Бо її все-таки читають, на відміну від поезії. Але треба писати таку прозу, як, скажімо, у Фолкнера – щоб ого-го!
На завершення Галя подарувала усім бажаючим свою збірку з автографом та подякувала за слушні думки і зауваження.
Подаємо вірш із книги Галини Іванової «Радіо».
МІСТЕЧКО
Роззуті вулиці течуть наперебій,
Наперекір володареві часу.
Їх носить вечір в мушлі голубій,
Що пахне порохом і літнім хлібним квасом.
Вони несуть венозність у двори.
В будівлі суму – сірий день і трепет.
Їх погляд – погляд скривджених з вериг.
Бруківка. Міста старий регент,
Що розлучивсь з дівоцтвом навіки,
Крізь окуляр запиленої вежі
Пасе людей, несе їм маяки,
Але для когось то лише пожежі.
Авто забуте – тихе і старе
Чаїть і чахне під дощем і небом.
А вулиці наївним бунтарем
Друкують між камінням цвіт зі стебел.
На заглавній світлині: Галина Іванова (зліва) та Оксана Токовило.
