Українські Сили оборони завдають ударів по російській логістиці на відстані до 200 v, що дозволяє не лише впливати на ситуацію на фронті, а й ускладнювати сполучення між окупованим Кримом і територією Росії.
Таку думку висловив екскомандир роти батальйону "Айдар" та директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий , передає Radio NV.
Мідлстрайки на передовій
Він заявив, що створення так званої 200-кілометрової зони ураження фактично перекриває сухопутні маршрути, які пов'язують півострів із материковою частиною окупованих територій. За його словами, реалізувати це завдання не вдалося під час кампанії 2023 року через відсутність необхідних безпілотних систем
"Виявилося, що цим перекриванням зони мідлстрайків (дронами на 200-300 км - ред.), цією 200-кілометровою кілл-зоною, ми таким чином відрізаємо Крим від материка. Це те, чого ми не змогли на попередньому етапі війни. Це те, з чим ми не впоралися в 2023 році", - сказав Дикий.
Він нагадав, що у 2024 році російські війська змогли побудувати залізницю та використовувати автомобільні маршрути вздовж Азовського моря для забезпечення своїх сил. Нині ці шляхи опинилися під загрозою через можливості українських дронів.
Кримський міст має обмежену пропускну здатність
За словами експерта, для Криму критично важливим залишається саме сухопутне сполучення. Він зазначив, що Кримський міст має обмежену пропускну здатність і залишається вразливим до українських атак.
"Так, ми його не завалили. Але він пошкоджений, по ньому їдуть обережно. Дуже сильно обмежено, скільки цистерн з пальним він може пропускати. При тому, що три з трьох паромів, які були в Керченській протоці, на сьогодні уражені", - зазначив він.
Дикий додав, що після пошкодження паромної інфраструктури та обмежень на Кримському мосту головним маршрутом постачання для півострова став саме приазовський коридор.
Зміна логістичних потоків
Експерт також звернув увагу на зміну логістичних потоків. Якщо раніше Росія планувала використовувати сухопутний коридор для постачання військ на півдні з кримських складів, то тепер значна частина вантажів рухається у зворотному напрямку.
"Кримські склади значною мірою вичерпалися, і пішов реверс. Тепер навпаки на півострів багато що, не лише армійське, поїхало по приазовському шляху", - сказав Дикий.
Десант чи ізоляція?
Він зазначив, що через останні удари в російських воєнних спільнотах активно обговорюють можливі наслідки для Криму. Деякі коментатори навіть припускають можливість української десантної операції на півострові.
Водночас Дикий вважає такий сценарій малоймовірним. На його думку, більш імовірною є стратегія поступового виснаження та ізоляції угруповання РФ.
"Мені здається, що зараз Кримський півострів стає тим, чим восени 2022 року був Херсон. Ми тоді замість штурму пішли шляхом витіснення. Коли зробили повноцінну блокаду, повний контроль логістики. Те, що я зараз бачу на Приазов'ї - це швидше не про десант, а швидше про "непросте рішення". Тому що півострів у повній ізоляції довго не проіснує", - підсумував він.