Кримчанка Поліна Кустарьова, яка торік виїхала з окупації, отримала документ про загальну середню освіту українського зразка за дев'ятий клас.
Про це написала народна депутатка України Таміла Ташева у Facebook.
Шанс для молоді з окупації
Вона назвала це історичним моментом для нашої молоді з окупації. За її словами, ця історія доводить, що системна державна робота здатна змінювати людські долі.
«Поліна Кустарьова - це дівчина з Криму, яка восени 2025 року виїхала з окупації. Вона пройшла надзвичайно довгий і складний шлях, щоб потрапити на підконтрольну Україні територію. Поліна готова ділитися власним досвідом виїзду, адаптації та життя після переїзду. Проте без українських документів про освіту вона не могла вступити до університету чи офіційно влаштуватися на роботу», - написала Ташева.
Таміла Ташева.
За словами Ташевої, для вирішення подібних ситуацій у 2023 році був ухвалений закон щодо визнання результатів навчання осіб з окупації.
У 2026 році був прийнятий порядок визнання результатів навчання, який має забезпечити конкретний механізм реалізації згаданого закону.
Так склалися зірки
Усе почалося у Львові, під час одного з волонтерських проєктів. Директорка Ліцею №3 Новокаховської міської ради Ірина Дубас випадково познайомилася з Поліною. Дівчина була в розпачі евакуювавшись з окупації, вона мріяла продовжувати навчання в українській школі, але всюди чула відмову. Причина банальна, але бюрократично складна російські документи про освіту, які не визнаються в Україні.
Ірина Дубас вирішила що дівчина не залишиться без освіти. Поліну зарахували до 9 класу ліцею. Але далі сталося те, що інакше як дивом не назвеш. Саме в цей час Міністерство освіти шукало заклад для апробації нового механізму визнання «окупованих» документів. Вибір ліг на Ліцей №3. І коли міністерські документи для експерименту потрапили до рук директорки, вона не повірила своїм очам: у паперах йшлося саме про Поліну Кустарьову, яка вже стала частиною їхньої шкільної родини.
Поліна Кустарьова та Ірина Дубас.
«Так ніби самі зірки склалися в одну добру історію. І, мабуть, це ще раз доводить: випадкових зустрічей не буває», — кажуть у ліцеї.
Поліна успішно пройшла навчання - склала предмети українознавчого компонента та інші дисципліни були зараховані згідно з новими правилами МОН. Сьогодні Поліна вже має на руках свідоцтво про базову середню освіту. Але це не кінець історії: педагогічний колектив уже готує документи для отримання дівчиною свідоцтва про повну загальну середню освіту.
Шлях до університету
Завдяки цьому було вперше апробовано ухвалений Наказ № 338 у взаємодії з Міністерством освіти і науки.
«І ось ми бачимо прекрасний результат: Поліна отримала свій перший документ про загальну середню освіту українського зразка за дев'ятий клас. Попереду на неї чекає отримання документів за одинадцятий клас та вступ до омріяного університету», - написала Ташева.
Вона наголосила що ця історія є першим практичним результатом впровадження ухваленого у 2023 році Закону щодо визнання компетенцій, здобутих в окупації.
«Я дуже радію, коли бачу, що завдяки таким ініціативам шлях нашої молоді стає хоча б трохи легшим. Як слушно зазначають колеги, надзвичайно цінно бачити, як малими кроками впроваджуються великі дії. Ми маємо боротися за кожну дитину і за її майбутнє. Попереду ще дуже багато роботи, але ми впевнено рухаємося вперед», - наголосила Ташева.
Дочка колаборантів: історія Поліни
Поліна виросла у Криму. Їй було 9 років, коли Росія окупувала острів у 2014 році. Вона пам'ятає, як міняли прапори, як вулицями Керчі їхали російські військові колони, як у школі змушували слухати російський гімн та забороняли все українське.
Українську мову дівчина навчала з книг, пісень та поезії, адже в окупації все українське системно утискали.
Батьки Поліни – проросійські колаборанти з 2014 року. Тато колись був українським військовим, але перейшов на бік окупанта. Поліна ніколи не поділяла їхніх поглядів і змалку знала, що її батьківщина – Україна.
Жити в окупації для неї означало змиритися з тим, що відбувається, тому вона вирішила поїхати. Чекала повноліття, щоб діяти таємно від батьків, які б не підтримали її втечу.
"Можете тепер істерити"
Дорога виявилася довгою та складною. З простроченим російським паспортом та українським свідоцтвом про народження Поліна виїхала до Казахстану, де попросила політичного притулку.
Потім звернулася до українського консульства – там її спочатку визначили як росіянку. Архіви були недоступні та підтвердити дані не змогли.
Майже два місяці вона шукала допомоги через волонтерів, представництва президента у Криму, омбудсмена. І лише після запитів до Мін'юсту та МЗС, її особу підтвердили та видали посвідчення для повернення в Україну.
Поліна на Майдані в Києві.
Маршрут зайняв два місяці: Казахстан – Туреччина – Молдова – Київ. Поліна приїхала до столиці у грудні 2025 року. Перше, що зробила – надіслала мамі фото з Майдану зі словами: "Мам, я в Україні, можете починати істерити".
Вона каже, що у Криму залишаються тисячі молодих людей, вірних Україні, але вони не мають реальних механізмів для переїзду.