ЗСУ посилюють логістичну блокаду окупованого Криму: під ударами опинилися мости, траси постачання та маршрути, якими Росія завозить паливо, боєприпаси та продовольство. На півострові вже говорять про нестачу палива та перебої з товарами. Що вже зараз вдалося досягти ЗСУ в операції з блокади окупованого Криму? Які наслідки для російського угруповання та окупаційної влади вже помітні?
Про це сайту Charter97.org розповів відомий громадянський активіст, один з лідерів кримськотатарського народу Ерфан Кудусов.
— Загалом ситуація розвивається позитивно. Якщо ця тенденція збережеться, якщо збільшуватиметься і кількість ударів ЗСУ, і їхня цілеспрямованість, точність, якщо нарощуватиметься потужність ударів, тоді, звичайно, проблеми з логістикою в окупаційній армії наростатимуть. Вони вже наростають.
Один із наслідків, про який вже повідомлялося, це передбачуваний вихід окупаційних військ з Кінбурнської коси . Окупанти йдуть і з деяких островів навпроти Херсона, між Херсоном та окупованими Олешками. Вони не витримують ударів ЗСУ, без логістичної підтримки, без продуктів та боєкомплекту теж залишають деякі острови. Про це повідомляв командир 34-ї бригади морської піхоти Дмитро Пулінець . Це все результат планомірної та наростаючої роботи Збройних сил України.
Сама ситуація у Криму всім, в принципі, вже відома. Це хронічні перебої із пальном. Його вже не вистачає і для окупаційної армії, що періодично відбуваються сутички і з цивільним населенням. Поки що це ні в що не переросло, але тенденція йде не на краще для російської окупаційної армії. Тому від ЗСУ ми чекаємо лише нарощування зусиль, чекаємо на дальні удари. Цілей у Криму ще поки що, на жаль, вистачає.
Знищення мостів з боку Чонгара, Генічеська та Генічеської Гірки, плюс поразка мостів у районі Армянська, Красноперекопська, заїзду від Каланчака та Чаплинки, також погіршило становище окупаційних військ. Але поки що транспорт до окупованого Криму йде. Він скоротився приблизно у 3-4 рази, але вантажі ще йдуть.
— Що чекає на окупований Крим, якщо ЗСУ переріжуть повідомлення і через Чонгар, і через Керченський міст, а морську блокаду півострова буде посилено?
— Якщо брати з військової точки зору, то це буде проблема з постачанням озброєнь для угруповання РФ, тому що Збройні сили України вибивають ключові точки ППО. Особовий склад окупаційних військ нікуди втекти не зможе, він опиниться у капкані.
Щодо цивільного населення, голоду, звичайно, не буде. Я не думаю, що буде голод, бо запаси доволі великі, продовольство є, у Криму багато чого вирощується, резерви там є. Але вже видно, що асортимент зараз сильно скорочується, особливо щодо продуктів першої необхідності. Коли щось таке відбувається, населення колишнього Радянського Союзу, яке звикло до таких дефіцитів, уже розуміє, що подекуди немає солі, макаронів, консервацій тощо.
Проблеми більше будуть у приїжджих та тих, хто не вкорінений у Криму. Чому? Вони не пов'язані ні спорідненими, ні дружніми, ні якимись іншими соціальними зв'язками. Місцеве населення, і особливо кримськотатарське населення, почувається нормально і звично до таких проблем. Ще з 90-х років, коли кримські татари переїжджали до Криму і жодної підтримки не було, доводилося покладатися на себе. У багатьох є городи, тож голоду не буде.
Але якщо такими темпами продовжиться блокада Криму з усіх боків, у тому числі й морська, бо ми знаємо, що постачання морем на поромах ще трохи є, то загалом Крим опиниться в ситуації капкану для російської окупаційної армії та російської влади.
Тоді можливий масова втеча окупантів на кораблях, пароплавах, катерах. Такі випадки вже в історії Криму відомі: коли насамперед партійно-номенклатурне керівництво Криму втекло із Севастополя, коли німці під час Другої світової війни заходили до Криму, воно покинуло населення та втекло.
У принципі, такі сигнали ми вже бачимо і чуємо і зараз від найвищого командного складу російських окупаційних військ, які перебувають у Криму. Мається на увазі, що офіцери середньої та вищої ланки, та й нижньої подекуди, вже починають вивозити сім'ї. Дехто вже вивіз, вивозять майно, переказують кошти на материк, розуміючи, чим це все загрожує.
Але на ближньому обрії поки що цього немає. Я думаю, що якщо більше 2-3 місяців продовжиться така наростаюча діяльність ЗСУ щодо блокади Криму, тоді ми вже побачимо практичні результати. Зараз говорити про це, мені здається, поки що зарано.