Поточна ситуація на Наддніпрянському напрямі характеризується відносною стабільністю. Сторони, в основному, використовують дистанційні засоби ураження для завдання ударів і нальотів по бойових порядках один одного на тактичну і частково оперативну глибину. При цьому, широкомасштабних атакуючих штурмових дій вони практично не ведуть.
Про це пише телеграм-канал Zvиздец Мангусту.
Зіткнення між сторонами час від часу відбуваються в острівній частині дельти Дніпра, а також вниз і частково вгору по річці від залишків греблі Каховської ГЕС. Обидві сторони переважно діють силами малих піхотних (штурмових) груп, ведучи боротьбу окремі позиції, у так званій «сірій зоні», вздовж русла річки, активно використовуючи різні малі плавзасоби. Все це супроводжується досить активною діяльністю у тактичній зоні різних груп та підрозділів БПЛА обох сторін.
При цьому слід зауважити, що російські війська на цьому напрямі дуже активно застосовують різні засоби ураження для ударів не тільки по бойових порядках частин і підрозділів СОУ, а й по об'єктах цивільної інфраструктури, включаючи житлову забудову (м. Херсон та околиці), комунікацій, цивільному автотранспорту, по групах мирних громадян і навіть окремих на значній відстані від своїх передових позицій на лівому березі Дніпра.
На даний момент обидві сторони зуміли силами своїх малих піхотних груп зайняти кілька досить важливих з тактичної точки зору позицій у сірій зоні і закріпитися на них.
- Очевидно, на південний схід від с. Кізомис ЗСУ контролюють на островах кілька позицій, аж до основного русла річки.
- У свою чергу, російські війська займають цілу низку позицій у районі с. Білогрудове на Потьомкінському острові, маючи можливість інтенсивного вогневого впливу по району «Корабел» Херсона, а також у самій дельті Дніпра на південь від того ж Кізомису.
- Ймовірно, ЗСУ продовжують силами кількох своїх піхотних груп контролювати низку позицій у напрямку Антонівки – Олешок, в районі «Дачі», на ЛІВОМУ березі Дніпра.
- А російські підрозділи, швидше за все, зуміли закріпитися на березі основного русла річки (між ним і рукавом Конка) у напрямку Козачі Лагері – Іванівка. Причому вони час від часу наполегливо намагаються розширити цю ділянку свого контролю на лівому березі русла Дніпра.
По суті, від Кінбурської коси і до залишків греблі Каховської ГЕС, на цьому напрямі йде досить активна «війна малих піхотних груп» за контроль важливих з тактичної точки зору «рукавів», проток та островів. При цьому річка Дніпро є своєрідною природною лінією бойового зіткнрення сторін.