3 жовтня 2017 року Верховна рада України ухвалила закон про пенсійну реформу. Вже за тиждень президент підписав його і пенсійна реформа набрала чинності.
Але, як до пенсійної реформи, так і за 2 роки після її старту, політики, ЗМІ та псевдоексперти залякують українців змінами у цій системі. У рамках проекту «Відсоток правди» VoxCheck та «Українське радіо» з’ясували, що передбачає пенсійна реформа, навіщо її розпочали, що вже зробили, а на які зміни ми ще чекаємо.
Навіщо проводять пенсійну реформу
У пенсійній системі було чимало проблем, що накопичувалися роками. Перша і, ймовірно, найголовніша проблема – це дефіцит Пенсійного фонду. У 2016 році він сягнув 142,586 млрд грн, або 6% ВВП.
Дефіцит Пенсійного фонду означає, що йому недостатньо власних коштів для виплати пенсій і Фонд має отримувати додаткові кошти з державного бюджету.
До речі, власні кошти Пенсійного фонду для виплати пенсій формуються зі сплати єдиного соціального внеску, про який ми вже розповідали у статті про податки. Наразі розмір ЄСВ – 22% від суми зарплати, з них 18,15% ідуть до Пенсійного фонду. Решта 3,85% надходять до інших фондів державного соціального страхування: на випадок безробіття; від нещасних випадків на виробництві та на випадок тимчасової втрати працездатності.
Вирішення проблеми з дефіцитом Пенсійного фонду було і однією з вимог Меморандуму з МВФ.
Інша проблема пенсійної системи, яка потребувала реформування, це власне розмір пенсій. До початку реформи 8 млн пенсіонерів отримували лише мінімальну пенсію. Фактично розмір виплат не залежав від тривалості стажу роботи та заробітку, з якого особа сплачувала внески. Така ситуація не просто була несправедливою до людей, а ще й не мотивувала працювати легально і сплачувати внески до Пенсійного фонду.
Окрім цього, правила перерахування пенсій до 1 жовтня 2017 року були непрозорими і включали різноманітні коефіцієнти, доплати, надбавки та нерегулярну індексацію. Значна частина пенсійних виплат фактично не належала до страхових пенсій та була просто доплатою, аби довести їх до рівня прожиткового мінімуму.
Що відбулось після старту пенсійної реформи
Для розуміння змін, передбачених пенсійною реформою, спочатку треба розібратись, як влаштована пенсійна система в Україні.
Формально в Україні трирівнева пенсійна система:
- перший рівень – солідарний. Солідарна пенсійна система передбачає, що ті, хто зараз працює і сплачує ЄСВ, утримують тих, хто зараз отримують пенсії.
- другий рівень – накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. У ній накопичуються кошти майбутніх пенсіонерів, які вони сплачують на індивідуальні пенсійні рахунки. Ці кошти інвестують в різні цінні папери, акції, інші фінансові інструменти. Сума накопичень та інвестиційний дохід збільшать розмір майбутньої пенсії.
- третій рівень – добровільне недержавне пенсійне забезпечення. На цьому рівні кожен бажаючий може накопичити додаткові пенсійні кошти, наприклад, у банку.
Реально в Україні функціонують тільки перший і третій рівень.
Пенсійна реформа розпочалась зі змін у солідарній системі. По-перше, пенсії осучаснили: їх перерахували за показником середньої зарплати за останні 3 роки (2014-2017 рр.). До реформування розміри пенсійних виплат залежно від року призначення пенсії відрізнялися іноді більше ніж утричі. Саме тому в першу чергу переглянули пенсії, розмір яких не змінювали останні п’ять років. У результаті цього 1 жовтня 2017 року для 10,2 мільйонів пенсіонерів виплати підвищились.
Надалі пенсії будуть щорічно індексуватися на 50% інфляції та 50% від зростання середньої заробітної плати.
Вік виходу на пенсію залежатиме тепер від років страхового стажу – тобто скільки років людина працювала і сплачувала страхові внески:
- 25 років і більше – вихід на пенсію в 60 років,
- 15-25 років – вихід на пенсію в 63 роки,
- 15 років (мінімальний стаж) – вихід на пенсію в 65 років.
Той, хто не має мінімально необхідного стажу, отримуватиме не пенсію, а соціальну допомогу. Але теж тільки після 65 років.
Вимоги до пенсійного стажу будуть поступово будуть підвищувати: в 2028, аби вийти на пенсію в 60 років, потрібно буде від 35 років трудового стажу, в 63 роки – 25-35 років трудового стажу. Мінімальний стаж не зростатиме і залишиться на рівні 15 років.
Змінили і оцінку страхового стажу. Якщо раніше кожен рік стажу враховувся із коефіцієнтом 1,35, то зараз коефіцієнт – 1, тобто рік роботи тепер прирівнюється до року стажу.
Що потрібно зробити далі
Другий етап пенсійної реформи – запровадження другого рівня пенсійної системи (загальнообов’язкового накопичувального страхування) та вдосконалення третього рівня системи пенсійного забезпечення (добровільного накопичувального страхування).
Але зараз недержавні пенсійні фонди не надто популярні в Україні. Згідно з опитуванням USAID, яке проводилось у 2017 році, більше половини (54%) всіх опитаних не хотіли б стати учасниками таких фондів. І лише 8% опитаних були б зацікавлені сплачувати внески до недержавних пенсійних фондів за умови отримання податкової пільги на внески.
До того ж наразі немає єдиної концепції щодо другого рівня пенсійної системи. Зокрема, депутати і Національна комісія цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) пропонують різні варіанти законопроектів, які мали б регулювати загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне страхування.
Чому необхідно створити другий рівень пенсійної системи і розвивати третій можна подивитись у відео VoxConnector:
VoxConnector – для NovaKahovka.City
Ця публікація здійснюється за програмою підтримки VoxUkraine регіональних ЗМІ України.
