У другому читанні закону про бюджет на 2020 рік Верховна рада затвердила 2,5 млрд грн на субвенцію на соціально-економічний розвиток, якої в першому читанні не було і яка дістається політично лояльним регіонам, а не тим, хто її дійсно потребує. Про проблему політичного розподілу коштів та як ії можливе вирішення, розповідає аналітик Київської школи економіки Олексій Гаманюк.
В Україні часто на розподіл коштів між регіонами впливає політична кон’юнктура. Якщо чіткого правила розподілу коштів не існує, кожна влада прагне профінансувати більшою мірою ті регіони, які мають лояльних до неї мажоритарників або місцеву владу. Такий принцип розподілу коштів є неефективним, оскільки не завжди політично лояльні до влади регіони дійсно потребують більше коштів. Це означає, що інші регіони кошти недоотримують.
Чому субвенція на соціально-економічний розвиток є неефективною
Зазвичай символом політичного розподілу в Україні є субвенція на соціально-економічний розвиток. Чіткого правила розподілу ця субвенція не має. Для того щоб визначити, які регіони скільки коштів отримають, Міністерство фінансів має зібрати комісію, яка щонайменше на 50% має включати депутатів бюджетного комітету Верховної ради. Ця комісія і має вирішити, якому регіону скільки субвенції дістанеться.
Персональний склад комісії не відомий. Водночас дослідження показують, що у 2007-2017 роках ті області, де партія місцевої влади співпадала з партією влади в центрі, зазвичай отримували більше коштів на 1 людину, ніж інші. (Після введення змішаної виборчої системи більше значення має партійність мажоритарного депутата, обраного від округу, але дуже часто вона співпадає з партійністю місцевої влади.)
У 2019 році розпорядження про розподіл субвенції на соціально-економічний розвиток видав іще попередній уряд. Щоправда, за цим розпорядженням було розподілено трохи більше 1 млрд грн з 5 млрд, що були передбачені в бюджеті. На рисунку 1 наведено розподіл субвенції за областями в розрахунку на 1 людину. Шоколадно-коричневим кольором позначені ті області, де принаймні половина округів була представлена провладними депутатами (Блок Петра Порошенка і Народний Фронт). Як ми бачимо, цим областям в основному дісталося набагато більше субвенції на 1 людину, ніж іншим областям.
Рис. 1 Субвенція на 1 людину в розрізі областей згідно з розпорядженням Кабінету міністрів України від 5 червня 2019 року
Крім того, субвенцію зазвичай витрачають на дрібні речі, як-от вікна в школах чи ремонт даху, а не на інфраструктурні проекти, які розвивають регіони. Рахункова палата також звертала увагу на неефективність витрат коштів субвенції.
У першому читанні закону про державний бюджет на 2020 рік субвенції на соціально-економічний розвиток уряд не передбачав. Однак група депутатів наполягла на тому, щоб субвенцію повернути. Врешті-решт, в остаточній редакції бюджету на неї виділили 2 млрд грн, що є менше, ніж у минулому бюджеті у 2,5 рази, проте все одно є значною сумою. Якщо в наступному році збережеться політичний принцип розподілу, то ці кошти, цілком імовірно, будуть розподілені та витрачені неефективно.
Яким може бути рішення проблеми
Субвенцію на соціально-економічний розвиток треба скасувати. В Україні існує Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), який має майже ідентичну мету, що й субвенція. Проте на відміну від субвенції цей фонд розподіляється за чітким правилом: 80% – пропорційно до чисельності населення, 20% – менш економічно розвиненим регіонам. Якщо кошти на регіони виділяти тільки через ДФРР, то політичного ефекту при розподілі коштів між областями вдасться уникнути.
Паралельно треба пильнувати, аби кошти ДФРР вже після надходження до регіонів ішли на справді важливі проекти, а не на дрібні речі, а також аби не відбувалося політичного розподілу всередині області, коли кошти туди вже надійшли за чітким правилом.
Існує ще один механізм допомоги регіонам – децентралізація. Створені ОТГ (об’єднані територіальні громади) залишають на місцях 60% сплаченого ПДФО. Ці кошти зазвичай перевищують надходження від субвенції на соціально-економічний розвиток, а також від ДФРР. Отже, створення громад є найкращим способом допомогти регіонам, але якщо депутати хочуть виділити кошти на розвиток регіонів із державного бюджету, це набагато краще робити через ДФРР.
Для того, щоб усунути (або принаймні послабити) мотиви політиків до політичного розподілу чи-то субвенції, чи-то інших коштів із державного бюджету, потрібно скасувати мажоритарну складову виборчої системи. На даний час можна констатувати, що мажоритарні депутати – група політиків, яка найбільше виграє від політичного розподілу коштів. В основному, саме від них і йдуть ініціативи, щоб чи-то зберегти механізми політичного розподілу, чи-то навіть створити нові.
Улітку 2019-го року, ще минуле скликання парламенту ухвалило новий Виборчий кодекс, який мажоритарну складову скасовував. На даний час Президент України ветував його і запропонував зміни.
VoxConnector – для NovaKahovka.City
Ця публікація здійснюється за програмою підтримки VoxUkraine регіональних ЗМІ України.
