Неординарний вирок виніс наприкінці грудня минулого року Новокаховський міський суд. Звинувачений у зберіганні і збуті наркотичних засобів був визнаний невинуватим та виправданий за недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень.
Але про все по порядку. Із матеріалів судової справи вбачається, що органи досудового слідства звинуватили жителя Нової Каховки, інваліда ІІІ групи, у трьох епізодах збуту наркотиків. Події відбулися ще у 2015 році. Так, звинувачений 19 червня нібито продав на зупинці біля супермаркету «Фреш» 1,38 г канабісу за 200 гривень. А 17 і 25 серпня того ж року біля гаражного кооперативу «Жигулі» двічі збув одному й тому ж громадянину 1,53 г та 1,14 г канабісу. Обидва рази за одну й ту саму суму – 220 грн.
Та найцікавіше виявилося в ході судової справи. Виявляється, поліцейські в даних випадках проводили оперативну закупку, підставляючи звинуваченому «своїх» покупців. А для кращої доказової бази знімали все на відео та записували на диктофон. Ну і, звісно, додали все як належить: протоколи, результати експертиз, постанови, фотознімки тощо. При цьому порушували норми Кримінально-процесуального кодексу. Зокрема, маючи судовий дозвіл на одну слідчу дію, провели три. Усі ці діяння правоохоронців свідчили, як сказано в судовому вироку, про їх провокаційний характер, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 271 КПК України, яка передбачає, що під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
Тож на всі докази, пред’явлені слідчим, у судді Юлії Ведяшкіною була своя точка зору, підкріплена чинним законодавством. Зокрема, вона керувалися такими нормами:
ст. 17 КПК України, якою закріплено презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини, згідно ч. 2 - 4 якої, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи;
ч. 2 ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення;
ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини;
ч.3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Тому, керуючись ст. ст. 368-374 КПК України, суддя ухвалила визнати громадянина невинуватим у пред’явленому обвинуваченні та виправдати за недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачувався.
А поліцейські можуть втішатися хіба що тим, що їм повернули грошові купюри, за допомогою яких вони провокували новокаховчанина на вчинення злочину.
