В останній день зими у новокаховчан була можливість відвідати безкоштовний тренінг з Ненасильницької комунікації. Більшість з нас впевнені, що вміють спілкуватися. Проте не всі в змозі почути партнера під час конфлікту інтересів. Що заважає людям домовлятися? І як працює методика ненасильницької комунікації в житті?
Що таке ненасильницьке спілкування
Автор методу Ненасильницького спілкування (ННС) Маршалл Розенберг — американський психолог, посередник, письменник та вчитель. Принцип ненасильницької комунікації — це здатність співпереживати, розвивати взаємні душевно-вдячні відносини. ННС ще називають мовою серця або мовою жирафа. Бо Розенберг використовував жирафу та шакала (іграшки на руки) і показував як відбуваються діалоги між людьми. Розенберг рекомендував дотримуватися 4-крокової формули у висловлюваннях: говорити про свої спостереження, потім озвучувати власні почуття, бути чесним і відверто говорити співбесіднику про власні потребі і тільки потім — оформлювати прохання.

— Проте я б дуже акуратно ставилася до інформації про ненасильницьке спілкування у мережі інтернет, — говорить тренерка Тетяна Вітковська, яка проводила навчання з ННС у Новій Каховці. — Бо може скластися враження, що ненасильницька комунікація — це техніка із чотирьох кроків. Інколи її так представлять для ведення переговорів та маніпуляцій відносно іншої сторони. Такі приклади побудовані на тому, що достатньо зрозуміти потреби іншої людини і тим самим добитися свого. Форма та, але це зовсім не про ненасильницьке спілкування. Бо у ННС є духовна складова. Не обов’язково транслювати своє повідомлення по 4-х кроках, але обов'язково, щоб у твоєму повідомленні був намір почути потреби іншої людини.
Де навчають ненасильницькій комунікації
Навчання проходило в рамках проєкту “Пряма дія Інженерів Порозуміння”*, організатором зустрічі у Новій Каховці була ГО “Центр розвитку слабочуючих дітей”. В Україні проєкт спрямований на те, щоб випускники навчальної програми з повною зайнятістю допомагали групам людей чи громадам налагодити порозуміння та співпрацю під час конфліктів. ГО «Український центр «Простір Гідності» протягом року готує таких спеціалістів і проводить навчальні тренінги, а також посередницькі переговори у групах, які хочуть вирішити соціальні конфлікти.
У Новій Каховці подібний тренінг провела Тетяна Вітковська, випускниця проекту “Інженери порозуміння”. Серед учасників були різні представники професій та соціального статусу: психологи, педагоги, батьки та молодь, всього 19.
— У 2018 році близько 40 випускників закінчили річне навчання і залишились практикувати, — говорить про навчання ННС Тетяна Вітковська. — Вже 1,5-2 роки випускники використовують цей метод в роботі. Навчання довгострокове і трансформуюче, і не всі готові до подібних внутрішніх змін. Бо це стосується почуттів і емоційно досить складно, чимось нагадує роботу з психотерапевтом. Це, насамперед, про велику роботу над собою та з собою.

За словами тренера Тетяни Вітковської, коли проходить навчання з ННС за великим спротивом у групі може критися певна потреба. “Я бачу за цим незадоволені потреби, тобто в учасників можуть бути інші очікування. У тренінгах по ненасильницькому спілкуванню, особливо, коли вони йдуть не 4 години, а кількі днів підряд, дається багато свободи. Учасники зазвичай очікують жорстку структуру тренінгу, жорстку фасилітацію, судження “правильно/не правильно” з боку тренера. І коли тренер запитує щось у групі і приймає рішення разом з групою, це часто сприймається як розгубленість та нерішучість. Бо це незвично бачити. Особливо, коли у учасників був досвід лише у формальному навчанні, вони звикли до оцінок, жорсткого регламенту, певної структури, від якої не можна відхилятися”.
Учасники пробували розбирати життєві конфлікти і домовитися по цій 4-кроковій формулі. Наскільки їм вдалося отримати новий досвід, розповіли вони самі:
Діана, вчитель: Мене більше цікавили питання, які стосуються школи та дітей. Бо стосовно цієї теми я нічого не почула. Але в принципі, все це знайоме, оскільки ми як вчителі постійно проходимо тренінги підвищення кваліфікації. Мені хотілося більше отримати практичних завдань, я розумію, що людям потрібно висловитися, але ми слухали людей, їх бачення життя, та мало отримали при цьому матеріалу. Хотілося, щоб більше говорила тренер і було більше практики та інформації.
Вікторія, психолог: Мені трохи не вистачило організації, щоб тренер тримав групу. Ідея мені сподобалася. Я взяла для себе форму роботи, дуже їй вдячна. Із задоволенням прийду на подібний тренінг ще. Я не знала про такі форми конфліктів, які бувають стадії і як з них виходити. Мені ця форма сподобалась. Я адаптую для підлітків, з якими працюю. Мені б хотілося знати, де саме вчать цьому методу, щоб могла направляти на навчання студентів-психологів.
Вероніка, арт-психолог: Для мене ненасильницьке спілкування нагадує я-висловлювання плюс діалог з іншою людиною. Під час тренінгу побачила, як ми можемо помилятися — ми тільки припускаємо те, чого хоче людина. Але ніколи не будемо впевнені, що їй потрібно і чого вона хоче насправді, поки ми не спитаємо. І навіть, коли запитаємо, не факт, що це буде правдою. Наприклад, одна з учасниць говорила про свої очікування, але було видно, що вона сама собі не завжди може відповісти ясно, чого хоче насправді, вона плуталась у своїх судженнях і потребах. І я побачила, як можна висловлювати власне очікування як потребу, а насправді виявиться, під час уточнюючих запитань що їй потрібно інше. Ось це і є підводні камені спілкування. Я взяла для себе схему 4 кроків комунікації ННС. Важливо, усвідомлювати власні потреби і постійно звірятися з іншою людиною, які вона має потреби. Часто ми про це забуваємо. Саме тому мені хотілося б далі вивчати конфліктологію.
У блозі проекту “Інженери порозуміння” Марина Акімченкова пише про те, як важливо вчитися долати стан вивченої безпорадності і діяти самостійно. Ось який стан вона помітила, коли люди сидять і чекають, що хтось прийде і зробить їх щасливими:
“Людям дуже хочеться, щоб прийшов хтось і швидко вирішив їхню проблему, а інакше, вважають вони, не варто і братися. «Хтось і швидко»! І коли я вкотре чую запит у стилі: «А можете ви зробити так, щоб…?» — то згадую, як сильно змінювався спектр моїх відчуттів від цих слів! Зараз — це щемлива ніжність до людей, які попри свій вік досі живуть у казці. І, схоже, вірять, що ось, нарешті, прийшла добра фея і зараз все зробить, а я буду вказувати що я хочу і як зробити це правильно». І скільки такту і розуміння треба проявити цій мимовільній «Феї», щоб людина зуміла перебудуватися, і можливо, вперше в житті і почала діяти. Самостійно.
Стан вивченої безпорадності — ось з чим працювати найскладніше. Надзвичайно багато може зробити власними зусиллями громада для поліпшення якості свого життя, однак чомусь чекає, що за це візьметься хтось інший. Думаю, це поки лишається особливістю нашого менталітету. Увесь наш пострадянський простір бачиться мені місцем, населеним психологічно травмованими людьми, які довгий час живуть в оточенні заборон. Часто ці заборони є нарочито безглуздими, створеними якраз для того, щоб виховувати з дитинства страх і невпевненість. Зміни в соціумі відбуваються, але зміни в душах — процес набагато повільніший”.
Маршал Розенберг
Довідка: М.Розенберг (1934-2015) виріс у неблагополучному районі Детройту. Цікавився психологією спілкування і хотів знайти способи комунікації, які б допомогли позбутися насилля. У 1961 році отримав ступінь доктора наук в області клінічної психології у Вісконському університеті. У 1960 році створив власний метод ненасильницької комунікації. І довгий час випробовував його на практиці. Також Розенберг проводив програми миру у багатьох країнах Європи, Азії, Африки, Південної Америки, був посередником у міжрелігійних та міжнаціональних конфліктах. У 1984 році заснував Центр ненасильницької комунікації (www.cnvc.org), що налічує понад 200 тренерів, які активно працюють у більш ніж 95 країнах по всьому світу. ННК відмінно працює як в спілкуванні з дітьми і близькими, так і на лінії фронту, в школах, лікарнях, організаціях у більш ніж 70 країнах світу. Маршал Розенберг автор книги “Ненасильницьке спілкування. Мова життя”.
*Проект «Пряма дія Інженерів Порозуміння» реалізує ГО «Український центр Ненасильницького спілкування і примирення «Простір гідності» в Україні за фінансової підтримки данської організації CISU через партнерську асоціацію, що спеціалізується на ненасильницькому спілкуванні LIVKOM (Данія).