Першого травня близько першої години дня іду подивитися, як працюють продовольчі ринки в Новій Каховці. Напередодні дозволили відкрити 2 із них: КП «Новокаховський міський ринок» та «Новокаховський ринок» Херсонської облспоживспілки, який здавна новокаховчани за звичкою називають «колгоспним».
Поди́хати, щоб не подиха́ти
На під’їзді біля міського ринку стоять автівки. Центральний вхід на промтоварні ряди зачинений. Але видно, що деякі бутики із взуттям і одягом відкриті. В них пораються продавці.
– Готуємося до відкриття, – каже лисуватий чоловік у масці. Виносить порожні коробки. – Чекаємо команди. Без команди ж у нас не можна стріляти, – жартує.
– Оце хоч трохи дають нам поди́хати, – виходить із взуттєвого бутика білява жінка. – Щоб не довелося подиха́ти, – сміється, що ненароком створила каламбур.
До воріт підходить невисокий міцний чоловік кавказької зовнішності.
– Мне нужны туфли и кепка, – каже. – Как к вам пройти?
Жінка пояснює, що можна пройти через молочний павільйон.
Чоловік озирається по сторонах і раптом рішуче лізе через ворота.
– Дожились, – каже сам собі. – Приходится через забор лазить.
Яловичина – 160, свинина – 120
Біля молочно-м’ясного павільйона стоїть працівник ринку в камуфляжі. Міряє температуру всім, хто заходить. У мене виявилося 36,5. Пропускає.
Павільйон майже порожній. У рядах, де торгують домашніми молочними продуктами, нікого нема. У м’ясних рядах помічаю двох жінок із товаром. У них на прилавках трохи м’яса, кісток та обрізків. Питаю, почім яловичина.
– По 160, – відповідає огрядна жінка. – А в магазинах по 170-180. Беріть гуляш по 100.
У іншої продавчині свинина – антрекот по 120 грн.
Більш-менш успішно торгують в рядах із ковбасою, маслом, сиром та фасованими продуктами. Хоча там покупці лише поодинокі.
Без масок і дистанцій
На вулиці Торговій, де зазвичай жваво торгують селяни, теж не густо – і з покупцями, і з продавцями. Чоловік у овочевому бутику зважує городину жінці. Придивляюся до цін: молода картопля – 30, редиска – 15, цибуля – 20, молода капуста – 20, огірки – 35, помідори – 65. Приблизно такі ж ціни і в інших.
По торговій території люди ходять вільно – хто в масках, хто – без них. Продукція лежить прямо на землі і асфальті в ящиках чи мішках. Дистанцій у півтора метра здебільшого не дотримуються.
У супермаркетах продають те саме
Іду на «колгоспний» ринок. Ряди металевих магазинчиків з боку вул. Торгової зачинені. Тільки в одному сидить чоловік, який виготовляє ключі. На самому ринку торгівлі майже нема. Відкритий магазин господарчих товарів, але покупців катма. Відкриті кілька торгових точок із фарбами, шпалерою тощо, але продавці нудьгують. Зовсім порожні ряди, де торгують овочами, фруктами і зеленню.
У промтоварних рядах торгують галантереєю струнка білявка середніх років і високий чорнявий чоловік, трохи молодшого віку.
– Тут зранку скандал був, – розповідає жінка. – Ходила комісія, нам не дозволяли відкритися. Я 40 днів не торгувала. Як дітей годувати? А у мене їх двоє. У нас є все: по 3 маски на кожного, рукавички, антисептики. Ринок же відкрили, то чому нам не можна торгувати?
– У супермаркетах усе те саме продають – труси, шкарпетки, канцелярію, – вступає в розмову чоловік. А чому ми не можемо? Ви були на Торговій вулиці? Усі, хто тут зеленню і овочами торгують, пішли туди, бо тут людей нема. Там он циганки сидять без масок – і їм нічого. А нам треба за місце платити, податки, кредити віддавати… То звідки гроші взяти?
У малому м’ясному павільйоні дві жінки продають м’ясо і сало.
– Беріть, усе свіже, – запрошує одна молодиця. – Ми ж 40 днів не працювали.
Для годиться купую 400 грамів свіжого сала на засолку. Коштує по 30 грн за кілограм. Є також по 20 і по 100 грн.
При виході з ринка обертаюсь – він поки що лежить. Чи підниметься на докарантинний рівень?
