У Новокаховській картинній галереї виставлені кілька невеликих робіт Альбіна Гавдзінського початку 1950-х років. Серед них є замальовка з натури споруд колишнього маєтку князя Петра Миколайовича Трубецького. У ті часи головний будинок ще не був зруйнований, як нині. Художник малював його здалеку, тому можна розгледіти лише зовнішній вигляд. А от історія цієї садиби надзвичайно цікава.
Виграв садибу на спір
1782 року генерал-ад’ютант граф Іван Андрійович Остерман отримав 15 тисяч квадратних десятин землі в Херсонській губернії. Там він заснував село Козацьке, назва якого походить від рукава Дніпра – протоки Козак. У 1795 році в селі було 108 чоловік, яких переселили із Курської, Тамбовської і Могильовської губерній.
Про те, як садиба перейшла Трубецьким, залишив спогади племінник майбутнього піонера виноробства в нашому краї Петра Миколайовича Володимир Трубецький:
«B вocьмидecятыx гoдax XVIII cтoлeтия пpaдeд мoй гpaф Bacилий Bacильeвич Opлoв-Дeниcoв, впocлeдcтвии гeнepaл-aдъютaнт гocудapя Aлeкcaндpa Пaвлoвичa, пpoxoдя c кaзaкaми из Kpымa нa Ceвep, ocтaнoвилcя нa нoчёвку в 70-ти вepcтax ceвepнee Xepcoнa. Зaexaв к coceднeй пoмeщицe гpaфинe Бpaницкoй, в eё ceлo Kaмeнку, пpoвeл тaм вeчep, пocпopил c xoзяйкoю и нa пapи выигpaл этo eё имeниe c пpилeгaвшeй к нeму зeмлёй в кoличecтвe 18 000 дecятин. Мecтo этo пoнpaвилocь пpaдeду, и oн вeлeл пocтpoить нa выcoкoм бepeгу Днeпpa из мecтнoгo кaмня дoм — кoпию Мocкoвcкoгo Pумянцeвcкoгo музeя, oбмeблиpoвaл eгo пoлнocтью, пocтpoил кaзapму, кoнюшню и xoзяйcтвeнныe пocтpoйки и, нaкoнeц, пepeceлил из Pязaнcкoй губepнии, из дpугoгo cвoeгo имeния «Бopки» - кpecтьян».
Тріумф і трагедія князя
Дочка графа Любов Орлова-Денисова вийшла заміж за Миколу Петровича Трубецького. При цьому в придане отримала садибу в Козацькому. Невдовзі у подружжя народився син, якого назвали Петром. Він потім стане господарем садиби і почне вирощувати на цих землях виноградники і виробляти вино, яке принесе Росії всесвітню славу. Так, у 1900 році на всесвітній виставці у Парижі «Рислінг» виноробного господарства був удостоєний Гран-прі.
Саму садибу, яку в родині називали «загородным домом» (головна садиба родини знаходилася в Підмосков’ї), Петро Трубецький наказав перебудувати. Стіни, в яких сови вили гнізда, знесли, на їх місці спорудили великий будинок на 30 кімнат з усіма тогочасними зручностями «для культурного життя». Будинок мав з одного боку невелику вежу, а головний вхід виходив на берег річки Козак. У цій садибі часто бували гості із Москви, Петербурга й інших міст імперії – переважно із різних княжих і графських сімейств Трубецьких, Денисових, Орлових, Оболенських, Голіциних... Тут велися світські розмови і політичні дискусії, укладалися договори, зав’язувалися любовні романи, схвалювалися шлюби.
До берега вели довгі кам’яні сходи. На березі був припнутий човен, на якому господарі і гості каталися по Козаку.
Життя князя Трубецького закінчилося трагічно в 1911 році. Його в Новочеркеську застрелив племінник Володимир Крісті, приревнувавши до своєї дружини Марії.
Винрадгосп і школа
Після революції родина Трубецьких емігрувала до Франції, а більшовики націоналізували їхній маєток. Згодом в господарстві створили радгосп з виробництва вин. Особливо популярними за радянських часів були «Оксамит України», «Наддніпрянське», «Перлина степу». Вони вважалися візитівкою України і постачалися Британському королівському двору. Починаючи з 1964 року, марочні вина відзначили 33 золотими та срібними медалями на міжнародних виставках того часу.
Сучаний вигляд садиби з берега.
Старожили Козацького ще пам’ятають, що після війни у двоповерховій будівлі маєтку розташувалася місцева середня школа.
– Вона там перебувала до 1970 року, поки не побудували для школи нове приміщення, – розповів Novakahovka.City в. о. старости Козацького Андрій Чирко. – Цього року ми відзначимо 50-річчя цієї події. А як школа звідти пішла, туди почали поселяти сезонних працівників, командировочних тощо. Почалося поступове руйнування будівлі. Там була пожежа, згорів дах. Потім у 1980-х роках якесь підприємство, здається, електромаш з Нової Каховки, хотіло відновити садибу. Огородили будівельним парканом, завезли матеріали. А потім усе затихло.
Після занепаду радгоспу ім. Леніна за часів перебудови селищна рада продала руїни маєтку столичному акціонерному товариству «Князя Трубецького». Ця компанія придбала і всі господарські споруди разом із винними погребами і почала відновлювати виробництво.
– Акціонери заявляли, що будуть і маєток відновлювати, – продовжує Андрій Андрійович. – Руїни оглядали фахівці, проводили дослідження, в якому стані фундамент і несучі конструкції. Працювали будівельники, геодезисти, почистили приміщення від непотребу, встановили охорону. Планували створити там культурний центр по розвитку садівництва і виноградарства на Півдні України.
Від намірів провести в майбутньому реконструкцію маєтку компанія не відмовляється. Це NovaKahovka.City підтвердили у ПрАТ «Князя Трубецького». Та поки що вільних коштів на це нема, зізнався нам один з менеджерів. Бо в останні роки усі сили кинули на відновлення промислової бази і виноградників. А окупність вкладених інвестицій у виноробстві складає від 5 до 8 років.
– Обіцяють, що от-от почнуть, – каже А. Чирко. – Чекаємо.
Що ж, як кажуть, є час розкидати каміння, а є час його збирати.
Українське шато на французький лад
Нині шато «Виноробне господарство князя П.Н. Трубецького» у селі Веселому, яке знаходиться через автотрасу від Козацького, – одне з провідних виробників вина в Україні. Тут співпрацюють з французькими фахівцями, розвивають винний туризм, проводять презентації і туристичні форуми. З 2003 до 2011 року на підприємстві провели глобальну реконструкцію. Було реалізовано проект виноробні європейського рівня для виробництва сухих вин за класичними французькими технологіями. На історичних землях посадили нові виноградники, загальною площею 200 га. Це виключно виноград міжнародних сортів із найкращих розсадників Італії та Франції: каберне совіньйон, мерло, піно нуар, каберне фран, пті вердо, сіра, мальбек, шардоне, рислінг, аліготе, піно блан.
Як ідеться на офіційному сайті підприємства, у погребах зберігаються унікальні колекції вин. Натуральні вина Трубецького – це 4 колекції вин, об’єднаних стилістикою та способом виробництва. Колекція молодих вин – свіжі яскраві питкі вина без витримки в бочці. Колекція витриманих вин – з витримкою у французьких бариках не менше 6 місяців. Колекція марочних вин – з бочковою витримкою не менше 2-х років. Преміум-колекція – зібрання особливих вин: лімітовані тиражі, з виділених ділянок виноградників, з тривалою витримкою. У новітні часи вина господарства неодноразово удостоювалися відзнак в Україні і за кордоном.
Збір врожаю приваблює на виноробню Трубецького велику кількість туристів не лише з України, але і Європи. У 2013 році була завершена реконструкція історичної будівлі виноробні 1900 року з вежею та оглядовим майданчиком, в якому обладнано дегустаційні зали, встановлено 8 галерей винних підвалів часів Трубецького, які використовуються для витримки та зберігання вин. На території є готель на 10 номерів та атмосферний банкет-хол в старовинному крилі виноробні.
Для повної картини не вистачає відновленої садиби Трубецьких. Сподіваємося, ми ще побачимо її в історичному вигляді наяву, а не тільки на картинах чи старих фотографіях.
Нині Козацьке і Веселе входять до Новокаховської міської ОТГ.
Фото з архівів і офіційного сайту виноробного господарства князя П.М. Трубецького.
