Нині, після протестів 20 березня, Офіс президента має дуже стильний вигляд. Голлівудські кінорежисери фрактують чартери на Київ, щоб знімати на Банковій саги про постапокаліпсис – помпезні будівлі спотворені творчими вандалами.
Офіс президента вже назвав і суму ремонту. Здається, 2 млн грн. А дарма. Не варто нічого ремонтувати. Псевдобарочна споруда на Банковій – це вже рима да Рейхстаґу-1945, обписаного не вельми цензурною лексикою.
«Ідіоти і вандали» – саме так журналісти і політологи прокоментували протести на Банковій. Річ лише в тім, що всі ці коментарі з білоруським акцентом. Хто ж так протестує! Де хоровий спів і майоріння прапорів! Де натхненні обличчя і чулі сльозини! Чому все так брутально і не-по-Европейськи?!
А тепер мій коментар: замовкніть, інфантили!
Суть події: судова справа проти Сергія Стерненка не тільки шита білими нитками, вона є фактом використання судової машини з метою залякування патріотичної громадськості. Справа Януковича живе і процвітає.
27 квітня 2010 року – погром у Верховній Ради. Приклад не політичної боротьби, а саме залякування, по суті, терору проти проукраїнських сил.
Справи проти Автомайдану й активістів революції 2013-14 років – приклад державного терору проти проукраїнської громадськості.
Тепер «професіонали» Януковича вп’ялися зубами в Стерненка. Нагадаю, ще 11 червня 2020 року Українська Гельсинська ґрупа визнала переслідування Стерненка політично вмотивованим – фактом порушення прав людини та громадянина. Таку ж оцінку дав і офіційний Брюссель.
Чи за адресою протест? Так. На Банковій крутить свої діла громадянин Олег Татаров – заступник керівника Офісу президента. Це той Татаров, який є адвокатом у справі «потерпілих» проти Стерненка. Це той Татаров, котрий був заступником Захарченка і вів справи проти Автомайдану. Це той Татаров, якого Зеленський назвав «професіоналом».
Все за адресою. Хай у Мінську водять хороводи. Наші протести зі стрічками, посмішками та обіймами вже в минулому.
Якщо Володимир Зеленський вважає за можливе оточувати себе запроданцями, такими як Андрій Єрмак, Олег Татаров і Руслан Демченко (один із авторів Харківських угод), – то українська громадськість вимушена протестувати у спосіб, який здатен зрозуміти господар Банкової.
Стерненко за ґратами. За ґратами й інші безпідставно звинувачені. Правова машина працює на ворогів України. Вони пресують патріотів. Тож, якого хера?! Людей гноять по камерах, а чистоплюї скиглять, бо розмалювали Офіс? Вважаєте це надмір?! Вважаєте це занадто радикальним?! А ви уявіть себе несправедливо звинуваченим у СІзо, а тоді скажете, які протести правильні, а які ні.
Протести по-білоруськи ми вже з’їли і виблювали в 2004 році. Протести по-українськи – це слова і вчинки, які вимушені чути всілякі виродки.
Реформи в Україні зайшли в глухий кут. Час ламати кути!
