Президентська кампанія офіційно ще не почалася, але потенційні кандидати уже займаються агітацією. У містах, як гриби, з’являються рекламні білборди, з яких відомі політики обіцяють нам черговий комунізм. Але виборці на них не ведуться, бо вже обпіклися об «АТО має тривати кілька годин». З недавніх пір ставлять партійні намети, в яких роздають агітаційні матеріали.
Іду по вулиці Дружби в Новій Каховці мимо намету відомої політичної партії. Жіночка середнього віку меланхолійно роздає партійну газету. Беру з цікавості, розглядаю. Читати нічого – одні панегірики лідеру партії. Видання зроблене на якісному білому папері, повнокольорове. Наклад 500 тисяч примірників.
Заходжу в бар попити кави. Господиня показує таку ж газету іншої партії.
– Я їх використовую як підстилку для кота, – каже.
– А ми вдома підстеляємо своєму собаці, – озивається відвідувач.
Найкращий агітплакат придумав Максим Голосний з Дніпропетровщини.
Коли почнеться передвиборча кампанія, такими агітками завалять усю країну. Роздаватимуть на вулицях, кидатимуть у поштові скриньки, у кого вони ще зберегдися. Та для багатьох українців – це як коту під хвіст. Хіба що добре зароблять друкарні і видавництва, які їх виготовляють.
Схоже, старі методи агітації малоефективні. А нових політтехнологи ще не придумали. Ноу-хау з’явилося лише у фейсбуці. Там виникають різні фейкові сторінки, на яких іде активне мочилово опонентів. Але українці поволі звикають і до цього, і не купляються. Тому побачимо, як усе це спрацює на президентських виборах. Мабуть, без гречки знову не обійдеться.
