Як виживають люди в окупованій Новій Каховці? Чим займаються, які їхні турботи і клопоти? 78-річна пенсіонерка поділилася з NovaKahovka.City записами зі свого щоденника життя в окупації. Вона живе сама, чоловік помер кілька років тому. Старший син виїхав з родиною з міста. Молодший у рейсі, він моряк далекого плавання. Його дружина з двома дітьми живе у своєї матері в селищі біля Нової Каховки.
28 серпня
Прилетіло 17 ракет. Це те, що я встигла порахувати за три прильоти. Щойно прийшла додому, як знову прилетіло. В обід одна ракета потрапила в «Сокіл» на прохідну, а одну збили в нашому кварталі. Обломки валяються біля бібліотеки.
29 серпня
Ніч сьогодні була варфоломіївська. Сиділи до ранку в підвалі. Потім сусідка піднялася н 9-ий поверх і побачила всю панораму того, що сталося. Усе горіло, наскільки можна було бачити. І села, і місто – все у диму. Я досі в шоці. Відіспалася трохи і займаюся закатками.
Базар у нас подорожчав. Бо зменшився привіз із сіл. Дороги перекриті, мости зруйновані. Але до нашого будинку приїжджає машина з овочами. Капуста – по 10 грн, помідори – 15, цибуля – 16.
У місті багато військової техніки. Скрізь стоять пости. Кажуть, сильно постраждало Робітнице селище.
Учу українську мову. Біжу у підвал. Знову почалося.
31 серпня
Ніч була більш-менш спокійна. Спала вдома.
1 вересня
Усю ніч бахкало і зранку вже двічі. Не можу закатати перець. Тільки почну, а воно як бахне. Біжу у ванну. Так починається день.
Уже встигла багато закатати овочів. Зима попереду, хтозна, що воно далі буде.
Невістка виїжджати не хоче, хоч я її умовляю. Клас із її школи повністю виїхав, тільки її діти лишилися. Син плаває за кордоном. Вона його не слухає. Каже, я маму і хату не залишу.
А я куди поїду без них? Не хочу бути винуватою, якщо з ними щось станеться.
Спекла собі манник. Щойно вийняла з духовки. Рецепт взяла з тік-току.
2 вересня
Спокій нам тільки сниться. Удень і вночі тільки й чуємо бах та бах. Сьогодні міняла тюль на вікнах. Думала встигну, поки тихо. А тут ракета під нашим будинком як рвоне. Думала, вилечу у вікно прямо з тюллю… Але потім все одно повісила стару, а ту випрала і сховала до кращих часів.
3 вересня
Зранку ходила на оптовий ринок дізнатися про вікна. Мені пощастило. Майстер був на місці, і ми з ним домовилися. Він згодом прийшов і все полагодив. Тепер вікна нормально закриваються.
У нас похолодало, пішов дощ. Потрапила під обстріл, коли йшла додому. А тепер начебто тихо.
4 вересня
Знову нема електрики. Це вже не вперше усю ніч сидіти без світла.
5 вересня
Сьогодні знову була варфоломіївська ніч. З першої години ночі до четвертої ранку. Просто жах. Як оце все пережити?
Підготував Олександр Гунько
