На вулиці підходжу до передвиборчого намету Петра Порошенка. У ньому сидять дві жіночки на пластмасових стільцях. Перед ними на столику кілька брошур журнального формату з програмою кандидата.
– І що тут дають? – питаю.
– А ви наш прихильник? – запитує молодша білявка середніх років.
– Ні, – відповідаю рішуче. – Просто цікаво, що нам обіцяють.
– Ну так визначайтеся, – каже.
Інша жінка – пенсійного віку – мовчки подає брошуру.
На обкладинці портрет президента. Під ним напис: «Велика держава вільних і щасливих людей».
– Так ви, виявляється щасливі люди? – питаю у білявки.
– Та, може, й будемо щасливими, – посміхається.
На передостанній сторінці брошури знаходжу наклад – 300 тисяч примірників. Щось дуже мало на всю країну, – дивуюся вголос.
– А нам взагалі мало літератури дають, – каже жінка. – Вони ж комерсанти. Багаті, але жадібні.
Іду додому. В поштовому ящику – великий конверт. І не від абикого, а від самого президента! Я грішним ділом подумав, що це мені одному так пощастило. Але позаглядав у інші ящики – там такі ж конверти.
У своїй квартирі розкрив конверт. Там карта і брошура про перспективний розвиток Херсонської області, анкета, яку треба заповнити і відправити особисто президенту. І навіть чистий конверт для цього з уже оплаченою пересилкою.
Оце щастя, думаю собі. Президент запитує у народу, що треба зробити в нашому регіоні. І просить оцінити роботу губернатора і мера. Та тільки чому так пізно? Раніше треба було питати, Петре Олексійовичу.
– Вам ще пощастило, – каже знайома новокаховчанка. – А нам прийшов такий лист із картою Сумської області.
