Прочитав на сайті NovaKahovka.City матеріал про нещодавню акцію новокаховчан у Львові, організаторкою якої була якась Олена. На розміщених світлинах впізнав обличчя депутатки Новокаховської міськради від ОПЗЖ Олени Красовської. За дивним збігом обставин (чи то за добре спланованим сценарієм задля піару на злеті стрімкої кар’єри) до акції у телефонному режимі долучився керівник Новокаховського управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Олександр Курас, екс-кандидат від ОПЗЖ на місцевих виборах 2020 року до Каховської районної ради по територіальному виборчому округу № 2.
Вочевидь, що сьогодні ОПЗЖисти активно та відверто демонструють свою готовність піаритись на всьому, що зараз є актуальним і, водночас, болючим як для усіх українців загалом, так і для мешканців Новокаховської громади, зокрема. Їх турбують і важке сьогодення України, і наслідки підриву Каховської ГЕС, і окупована Нова Каховка, і потреби внутрішньо переміщених осіб.
Але відмовитися від депутатського мандату проросійської партії жоден з них досі так не спромігся - не вистачає ні духу, ні моралі. Навіть після оголошення підозри у зраді України та співпраці з окупантами колаборанту, обласному лідеру ОПЗЖ Віталію Булюку новокаховські депутати-ОПЗЖисти публічно не заявили про засудження його дій. Особливій згуртованості опзж-команди в такий, як може здатися, критичний для її існування час, можна позаздрити. Складається враження, що цією політичною компанією і досі хтось дуже добре керує та координує її дії. Московські пропагандисти можуть сміливо заявляти, що на Херсонщині мають значну підтримку цієї політичної сили, бо жоден її висуванець не відмовився від депутатського мандату керованої ерефією партії.
Другий рік триває виснажлива війна. 15 вересня 2022 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду України відхилив апеляційну скаргу проросійської політичної партії «Опозиційна платформа – За життя» («ОПЗЖ») і, таким чином, остаточно заборонив її діяльність в нашій країні. Депутати міських, районних, обласної рад на Херсонщині, обрані за її списками, тепер масово відхрещуються від партії: мовляв, ми вже безпартійні, бо партії як такої нема, тим самим демонструючи схожість з росіянами, які кажуть: «Это не мы войну начали. Это всё Путин».
Що ж насправді криється за такою поведінкою висуванців від забороненої у країні політичної сили – патріотизм, що раптово заволодів їх свідомістю, моральний чи політичний цинізм? А можливо, так проявляються подвійні стандарти: все одно від якої партії балотуватися, аби прибитися до корита і не важливо, на чиїх спинах, за чиї гроші, на якій партії в'їхати до влади? Чим вони кращі за зовнішнього ворога? Ворога знаєш відкрито, а ці власники мандатів ховаються за чужі спини, надягнувши маску патріотів.
Я впевнений, що перемоги над ерефією та її божевільним лідером не буде, поки ми не здолаємо своїх внутрішніх ворогів. Граючи сьогодні на патріотичних почуттях виборців, завтра вони будуть шукати чергову продажну партію, аби прорватися до влади. Звести нанівець всі спроби висуванців від ОПЗЖ скористатися політичним франчайзингом необхідно вже зараз, не чекаючи закінчення війни і не сподіваючись на допомогу захисників, які повернуться з фронту. Вони захищають нас там, а ми маємо вже сьогодні робити все можливе тут, аби псевдопатріоти від ОПЗЖ, перефарбувавшись, не повернулися у теплі владні кабінети.
Ми втратили період змін після Помаранчевого майдану 2004 року, після Євромайдану 2014-го, коли практично не відбувалося змін на краще. Бо у владні структури знову і знову приходили одні і ті самі політичні гендлярі, змінюючи партійні прапори та вподобання. Як писав С. Петлюра: «Нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди». Тому саме час нагадати депутатам-висуванцям від ОПЗЖ, що час мінятися та робити вчинки, а не паразитувати.
