“Місто-герой" і "Місто героїв". Відчуваєте різницю, хоча в обох випадках йдеться про Херсон і херсонців. І я можу назвати ім'я першого героя, котрий почав і організовував мітинги протесту на вже всесвітньо знаменитій нашій площі Свободи.
Ця людина - Сергій Павлюк, головний режисер Херсонського художнього театру імені Миколи Куліша. На жаль, не бачив спектаклю на тему тих драматичних подій, поставленого в Київському театрі імені Івана Франка. Читав, що там все - особисто пережите акторами.
... З коментарів (цитую з оригіналу): "Просто жах, це рівносильно тому, що людина пережила констабір, а її відправили на Соловки за те, що вона вижила".
У мережі обговорюють рішення суду стосовно "колаборантки N" з Білозерки (Херсонщина). Жінка працювала в Центрі зайнятості, як вимагали окупанти. Ні підлеглих, ні ініціативності, ні привселюдних симпатій до "рускоміра" - визнала провину, співпрацювала зі слідством.
Влада і правоохоронні органи роблять величезну й гірку помилку, засуджуючи тих, кого самі ж "здали" рашистам. Я застерігав від подібного розвитку подій, мимоволі опинившись після 24 лютого 2022 року в полоні - безправним та беззбройним.
Знаючи, з чим і ким доведеться мати справу, згадав свої журналістські бесіди з генерал-лейтенантом Прокопом Савчуком - колишнім заступником голови УКДБ в Українській РСР. На початку 1980-х чекісти Андропова вичавили "крокодилячу сльозу" і законодавчо скасували в анкетах пункт "про перебування на окупованих територіях". Прокіп Демидович пишався своєю участю в демократизації суспільства.
Ще в березні минулого року я опублікував свої міркування, сподіваючись, що з кількох "антиколабораційних" проектів проголосують найдосконаліший. (Вважав, що гору візьмуть сили, спрямовані на розкол України). Саме це нині відбувається у формі "полювання на відьом".
Знущанням звучали заклики "згори" зберігати спокій. У підсумку всіх нас підозрюють і просіюють крізь густе сито. Так саме військовий прокурор генерал-полковник Матіос за короткий час у 2015 році "наклепав" на атовців 20 тисяч кримінальних справ, 8 тисяч з яких - "за державну зраду".
Того ж дня прочитав у Кавун.city про зовсім іншого колаборанта: "Євген Бриков входить у своєрідну мережу зрадників-пропагандистів у медійній галузі, яких правоохоронці викрили на Херсонщині", - автор Ілля Контішев.
Бриков ще не в СІЗО, а у "колаборантки N" уже конфіскували третину особистого майна і заборонили на 10 років обіймати посади в органах влади. Між двома фігурантами є величезна різниця, і нам про це відомо. Ми нічого не знаємо про тих керівників різних органів Херсонщини, котрих викрили як зрадників і... сховали.
Проста випадковість, що прокурор Матіос починав кар'єру до високих київських кабінетів з Високопілля на Херсонщині. Закономірність, що рашисти знищили в цьому населеному пункті майже всіх жителів - така їхня мета. Чого хочуть досягти репресіями "правоохоронці" сьогодні?
Об'єктивно переслідування людей на найнижчому соціальному рівні сіє зневіру, страх та невдоволення серед усього населення. Коли "органи" профілактували до 4 тисяч рядових херсонців, котрі "подорожували" до Києва на Антимайдан, то вони посварили їх помахом вказівного пальця: а-я-яй, нєхарашо! Ніхто з організаторів антиукраїнських акцій навіть цього не побачив. Сальдо, булюки і стрємоусови вже тоді діяли як вороги.
Упевнений, політичну помилку відносно людей з окупованих територій виправлять. Шрами на душах залишаться. Не всі правоохоронці тікали швидше від іншого "начальства". Тривалий час їх вірна Присязі частина ще діяла в місті Херсоні та області, як могла. Та й підтримували революційний Майдан більшість громадян області. І на лівому березі нині такі є. Однак десяткам тисяч людей загрожують не лише рашистські варвари. Несправедливість також убиває і безневинних.
На мій день народження цього року мене трясло зусібіч. 17 червня активісти дружно погасили власну марку "Херсон - місто героїв". Ще одну випущено одночасно до імперського дня заснування міста Херсон. 6 березня 2022 року Президент присвоїв почесне звання "Місто - герой" Херсону - цього дня почалися масові протести містян проти окупантів. Зараз розгорнулася дегероїзація. То хто ж ми: українці чи малороси, герої чи колаборанти?!
Від редакції. Тема, піднята автором, вкрай актуальна. Дійсно, насамперед відповідати за неготовність до війни і здачу ворогу цілих областей має вище керівництво країни і очільники регіонів. По-друге, силові структури, які мали дбати про безпеку держави. Адже внаслідок чи то нехлюйства, чи то зради мільйони українців опинилися в окупації. А тисячі наших воїнів - у полоні. Із тими, хто свідомо і добровільно пішов на співпрацю із загарбниками, все ясно. Їх треба виявляти і судити. Але є люди, які змушені були під тиском обставин працювати в колабораційних органах. Тут у кожному конкретному випадку треба ретельно розбиратися. Щоб не сталося так, як часто бувало у радянські часи, коли нагороджували непричетних і карали невинуватих.
Бачимо на прикладі Нової Каховки, що деяким відвертим колаборантам, які не приховують своїх симпатій до “русского міра” і радо служать окупантам, досі не оголосили підозри.
А які ваші думки, шановні читачі? Пишіть у коментарях до цього матеріалу.
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телаграм
