Горе стало буденною частиною нашого життя. Як полегшити переживання горя собі й близьким людям? Торкнемося кількох аспектів для розуміння процесу горювання. Психотерапевтка з Нової Каховки, яка нині мешкає в Одесі, ділиться порадами.
Горе допомагає інтегрувати свій досвід
*Горювання повʼязано з пошуком сенсів. У цей період, жити — останнє, що хочеться робити. При цьому саме горе допомагає нам уповільнитися та інтегрувати певний досвід, щоб зрозуміти, як ми продовжуємо своє життя.
*Горювання допомагає нам завершити певні стосунки: емоційно відірватися, фізично - відпустити. Відпустити те, що неважливе, і побачити, що є важливим. Пройти шлях переоцінки цінностей.
*Плачте! Горювати — значить дозволити тілу через глибокий плач, ридання розслабитися і відпустити напругу.
*Продовжуйте жити! У горюванні є міжперсональний аспект: людина розпізнає ті самі почуття в іншій. Вона надсилає сигнали про допомогу, підтримку, ділиться сильними почуттями розпачу, гніву, смутку. І тоді переживає відчуття приналежності, єднання, може віднайти ближчий звʼязок з іншими людьми. А значить - продовжити жити!
У горюванні краще не залишатися на самоті, знайдіть того, хто вас підтримає, попросіть про допомогу. Та на жаль, на противагу тому, що горе стимулює саме до пошуку підтримки, у процесі соціалізації нас привчили стримуватися, уникати запитів на підтримку. Відчуття глибокої скорботи часом людині самій несила винести. Їй потрібен той, хто розділить це з нею, свідок, щоб відбулося горювання.
Не забороняйте собі плакати і сумувати, переживайте горе, не стримуйте себе. Проте побутує думка, що краще уникати горювання, адже плач дорослої людини сприймається іншими як слабкість і це скоріше викликає відразу, гнів, ніж співчуття.
Страх втрати звʼязку з іншими — пряма до заборони собі бути у горі. Пережити втрату і почати нове життя!
Дозволяйте плакати дітям і втішайте їх, обіймайте. Найбільш вразлива у горі група - це діти. Вони поза все хочуть, але бояться виявити свої почуття дорослим, бо часом батьки не мають місця у своїй душі, щоб розділити його зі своїми дітьми. Причина та сама: «Не проявляю — значить мене не відштовхнуть!» Та памʼятайте, один раз сприйняте залишається з нами надовго.
Фрази, які допоможуть розділити втрату:
- «Я відчуваю, що ти сумуєш і розділяю твій настрій. Хочеш зроблю тобі щось смачне? Тобі пиріжок чи булочку?»,
- «Мені так само боляче як і тобі, давай обіймемося, щоб підтримати один одного?»,
- «Бувають такі дні, коли не хочеться нічого робити, давай вийдемо в парк і просто пройдемося?»
- «Я бачу, що ти сумуєш, я посиджу з тобою поруч, можна?»
- «Давай намалюємо печаль. Я почну, а ти допомагай».
- «Небо плаче і нам можна».
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
