Військовий психолог Володимир Багненко з Херсона пропонує поглянути у стан внутрішньо-переміщених осіб — тим, кому вимушено довелося залишити свої дома чи квартири. Викликів достатньо, коли доводитися втрачати свої соціальні зв’язки, свій бізнес чи роботу, можливо, залишити близьких або проводжати їх на війну чи за кордон. Володимир Багненко висловлює свої роздуми у блозі Novakahovka.city.
Тим, хто вимушено виїхав
Я, в першу чергу, сумую за людьми. І в другу, і в третю, мабуть. Тому хочу започаткувати серію матеріалів, які будуть цікаві всім, хто виїхав з дому. Вимушено виїхав.
І тому, що я сам переживав це і проходив активно. Досвід переїзду, коли ти хочеш зберегти близьких від небезпеки війни — страшний і складний.
Але треба облаштовуватись на новому місці та формуватися знов. Ось про це і буде серія.
Внутрішньо переміщені особи — як у нас це називається, ті, хто виїхали через окупацію з рідних міст, облаштовуються в інших містах і селах України.
А також емігранти — ті, хто виїхали з України.
Планую підняти 5 тем:
1. Загальний стан після переїзду
2. Дім
3. Ідентичність
4. Жертва
5. Ностальгічна дезорієнтація
Вимушене переміщення як стан
Вимушене переміщення — це стан, коли ви не сприймаєте особистий простір, як дім, придатний до життя. Змушені виїхати зі свого дому і шукати інше місце проживання.
І ці постійні пошуки, нове житло і місто ви постійно порівнюєте з тим, що любили колись і це завдає болю.
У мене такий досвід вже 2 роки. Після виїзду з Херсона — це важкий досвід прилаштування на новому місці і пошуків зручного дому для себе. Більше про це будемо говорити в наступних матеріалах.
6 етапів процесу вимушеного переміщення
1. Досвід вимушеної втрати відчуття дому. Ключове слово — вимушене. Коли ви цього не хотіли, але втратили дім.
2. Зовнішнє переміщення. Коли людина неохоче покидає домашній простір, відчуваючи, що він перестав бути безпечним.
3. Прагнення знайти новий домашній простір, здобути нове відчуття дому, безпечнішого й придатнішого для життя проти дому, який довелося покинути.
4. Виявлення нового місця, що має властивості придатного для життя, безпечного нового дому.
5. Спроби облаштуватися на новому місці, щоб можна було почуватися там, як удома.
6. Болісне намагання осмислити всі зазначені вище ланки цього важкого і послідовного процесу. Є також намагання обмежити вплив усіх пов’язаних з вимушеним переїздом подій і переживань.
Якщо ви переживаєте весь спектр почуттів — це нормально. Важливо працювати з цим. Важливо свідомо проживати всі стадії цього процесу. Проживати — це дозволяти собі всі емоції, які виникають в процесі горювання. Важливо не провалюватись в стан жертви — стан немічності, зневіри у власні сили, втрати смислів і нерозуміння як жити далі. Періодично такі думки можуть виникати, варто відстежувати, щоб вони не стали постійними.
Ярослав Концевий, підприємець:
— Відчуваю себе безхатьком. Постійно на валізах, нескінченні переїзди, неадекватні ціни на житло, з котом не беруть або збільшують ціну. Постійна фонова думка, що це марні витрати, адже в Херсоні є де жити, ще й комуналка капає.
Постійний тригер — магазин Jysk, в якому люди щось купляють собі додому, а ти думаєш, що кожна придбана річ, то зайвий клопіт наступного переїзду.
Життя на якійсь паузі, але при цьому ти ще й старієш. Ніколи не відчував себе таким знесиленим, просто нічого не можу робити. На роботі перейшов на півдня, відповідно за півставки, та і ті нещасні 4 години насилу змушую себе працювати з продуктивністю хіба що 50%.
Сумую за людьми і за активностями. Останні багато років громадська діяльність була великою частиною мого життя, а зараз ті всі напрямки “не на часі”, будь-які спроби контролювати бюджетні витрати призводять до звинувачень в розхитуванні човна.
Юлія Ситник, херсонка виїхала до Америки:
— Я говорю навіть з американськими безхатьками, які в мене просять гроші, що я теж “хоумлес”, без дому. Всі знають про війну в Україні. Але короткі розмови про війну та проблеми біженців ніколи не зайві. Потім говорять, що не вірять до кінця, що я "хоумлес", кажуть не схожа, але морально завжди підтримують, співчувають.
Ксенія Келеберда: Жила у 4 країнах, 8 містах, мала більше 20 "домівок", і все ще біжу. Ніде не приживаюсь. Вічна дорога.
Володимир Багненко:
Якщо у вас гостре переживання стресу — пишіть.
Я зараз готовий взяти в роботу ще 1-2 людини, з’явилось місце.
На пошту [email protected]
Або в особисті в телеграм (t.me/bgnnk)
Звертайтесь! Канал автора в телеграм t.me/bagnenkoPsy
*Ви хочете підняти дискусійне питання як експерт або таке, яке варте уваги Новокаховської громади чи українців, в цілому, зв’яжіться з редакцією і ми надамо вам можливість висловити свою думку та залучимо до обговорення інших через опитування чи соціальні мережі медіа Novakahovka.city.
