21 червня людство відзначає Міжнародний день йоги (International Yoga Day). Він заснований резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 69/131 в 2014 році, з метою підвищення обізнаності світової громадськості про переваги йоги і прийняття її в образ життя.
Уперше свято відзначалося в червні 2015 року з ініціатива прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді. І це не випадково. Індія є батьківщиною йоги, де це вчення культивується здавна. Вибір же дати упав на найдовший день у році для половини Земної кулі. Ця дата, пов'язана з активністю Сонця, має певне значення для багатьох народів і відома як день літнього сонцестояння. Ініціативу прем'єр-міністра Індії підтримали всі 175 держав, що мають представництва в Генеральній Асамблеї ООН.
Самвидав із Одеси
Нещодавно зайшов до однієї зі студій йоги в Новій Каховці. Там була тренерка – маленьке худеньке дівча. Я сказав їй, що йогою займався замолоду, ще коли в СРСР її не культивували. У дівчини розширилися очі: «Ой як цікаво!» Запросила на заняття. Але я інтроверт, і вважаю за краще чимось займаюся на самоті.
Про йогу я дізнався ще далекого 1973-го року, коли прийшов із армії і мешкав у своєї нині покійної тітки в Новій Каховці на вул. Карла Маркса (тепер вул. Героїв України), а працював на електромашзаводі.
Після тяжкої травми в шестирічному віці мав слабке здоров’я. В армії з двох років служби десь із півроку провів у медсанбаті. А коли відслужив, то вирішив зайнятися своїм здоров’ям, бо не вилазив з поліклініки. Найперше кинув курити і почав робити ранкову зарядку. Але це мало допомагало.
Та якось двоюрідний брат, який вчився в Одеській вищій морехідці привіз виготовлену кустарним способом книжечку з йогівськими вправами. Палітурка була зроблена із загального зошита, а текст надрукований на звичайній друкарській машинці. Ілюстрації робив самодіяльний художник. Він зобразив маленьких чоловічків у різних йогівських позах.
Подарунок в Асканії-Новій
А невдовзі мені пощастило: коли в суботу їхав в Асканію-Нову до мами, познайомився з хлопцем. Він розповів, що у його батька є справжня книга про гімнастику йогів.
– Нам вона не потрібна, я тобі її подарую, – пообіцяв. І другого дня, дійсно, приніс мені справжній на той час скарб – книгу болгарських авторів Асана Міланова та Іванки Борисової «Вправи йогів». Вона була видана в перекладі на українську мову у видавництві «Здоров’я». Звісно, там була вступна стаття наших авторів – професора філософії та кандидата медицини про те, що йогівські вправи не суперечать марксистсько-ленінському вченню та корисні для здоров’я. Ця книга у мене досі.
Півтора року я завзято займався дихальними вправами і освоював асани – пози тіла. Навіть дійшов до самадхі (про це трохи нижче). Вставав о п’ятій ранку, виконував годинний комплекс вправ. Та потім вступив до Херсонського педінституту, а в студентському гуртожитку умов для занять не було. Звісно, іноді виконував деякі вправи, але нерегулярно.
Після інституту ми з дружиною і донькою поїхали працювати в сільську школу. Там я знов відновив свою йогівську практику, продовжив її і коли переїхали до Нової Каховки. Та потім були різні обставини життя – важкі 1990-і, моє перше редакторство, гіперінфляція, боротьба за виживання тощо. І поступово у моєму ранковому комплексі залишилася тільки медитація та зарядка.
На вершині 4700 у Гімалаях
Мій син пішов на заняття йогою, коли йому вже було 30 років. Тоді він жив і працював у Харкові. У нього виявили серйозну хворобу. Він різко покинув пити і палити і подався на йогу.
На першому занятті його розібрав сміх. Ледве стримувався, щоб не розреготатися.
– Сашко, чому тобі було так смішно? – запитала його інструкторка після тренування.
– Коли я був маленьким, тато займався йогою, – розповів він. – Я заходив у його кімнату і дивувався: що це батя так по-чудернацькому викручується і на голові стоїть? А тепер самому довелося виконувати ті самі вправи.
Коли внаслідок чергової кризи син втратив роботу, його однокласник запросив до Москви. Дав роботу у своїй фірмі – інтернет-магазині по продажу одягу, взуття та інших товарів. Син продовжив заняття йогою, а коли отримав сертифікат тренера і диплом масажиста, то покинув торгівлю і перейшов на роботу в школу йоги на Чистих Прудах. Нині він – один з ведучих тренерів школи. Також робить усі види масажів. Постійно бере участь у йогівських фестивалях.
На фестивалі йоги
Побував в Індії на йога-турі з невеликою групою. Вони ходили в Гімалаї, піднімалися вгору, на кожній тисячі метрів виконували вправи. Коли досягнули вершини 4700, дівчата з група почали засинати від нестачі кисню. І тоді провідник-індус скомандував спускатися вниз.
Десь з півроку тому я відновив заняття йогою. Звісно, це вже не той комплекс вправ, що в молодості. Деякі асани досі виконую з натугою, а позу лотоса – тільки наполовину. Та результат уже є: скинув кілька зайвих кілограмів і наближаюся до своєї оптимальної ваги.
Що варто знати про йогу
Нині йога завойовує все більшу популярність в усьому світі. Бо це не просто тренування м’язів, а й особлива форма світосприйняття і самовдосконалення. Нею займаються бізнесмени, письменники, зірки кіно і шоу-бізнесу.. І не тільки в Америці і Європі, а й в Україні.
В Гімалаях
А ось роз’яснення і поради від мого сина Олександра – тренера з йоги міжнародного класу.
1. Йога – це система фізичних, духовних і етичних практик, яка виникла в Давній Індії. У сучасному контексті – це правильна фізкультура. Те, що ми бачимо на заняттях у залах, до духовних вчень не має ніякого стосунку. Ера накачування м'язів у спортзалах закінчилася, люди захотіли чогось більш інтелектуального, тому йога з «підвалів» вийшла в широкий загал. Зараз ми маємо справу з постуральною йогою, тобто це суміш фізкультури, ЛФК, суглобової гімнастики і постізометричних розслаблень.
2. Різновидів йоги багато. Маркетологи вигадують найрізноманітніші «йоги», в більшості з яких просто присутнє слово «йога». З історії і класики найпоширенішою є хатха-йога. Вона включає в себе пранаяму – дихальні вправи, асани – пози тіла і прат’яхару (відвернення чуттів) – духовну практику контролю над своїми емоціями. Із сучасних стилів популярні йога айенгара (класична хатха-йога, у якій головна увага надається асанам) і аштанга віньяса йога (силова йога).
3. Йога ніколи не мала ніякого стосунку до релігій. З приводу вегетаріанства – те ж саме. Якщо підняти давні настанови по харчуванню, там йогам рекомендується молочні продукти, топлене масло, горіхи, солодке. У законах Ману (пам'ятник давньоіндійської літератури, збірник настанов благочестивому індусові для виконання ним свого громадського, релігійного і морального обов'язку) м'ясо не забороняється. Сучасний маркетинг здорового способу життя з нав'язуванням так званої «здорової їжі» до йоги не має стосунку.
4. Займатися йогою варто 3-4 рази в тиждень.
5. Жорстких протипоказань до занять йогою немає, але якщо є проблеми зі здоров'ям, особливо опорно-рухового апарату, краще починати з йогатерапіі, але для цього потрібно знайти кваліфікованого фахівця.
6. За травмонебезпечністю йога на другому місці після бойових мистецтв, тому, щоб уникнути травм, потрібно займатися у сертифікованого викладача.
7. Сучасний інструктор йоги повинен мати сертифікат рівня ТТС-200 (викладач, який пройшов 200 годин навчання в Індії), і краще не один. Потрібно також добре знати анатомію, фізіологію, патології, біомеханіку руху, основи психіатрії, антропологію і біологію. Постійно «доучуватися» і бути в курсі нових відкриттів у галузі біоенергетики людини та езотерики. Непогано, коли викладач розбирається додатково в біохімії. У 1990-ті досить було сісти в позу лотоса і розповісти про чакри (енергетичні центри в біополі людини) або мантри (давньоіндійські твердження, типу наших молитв) . Нині вимоги до сучасного викладача дуже високі. Але насправді ми маємо 90% малоосвічених інструкторів, через яких люди можуть отримати травму або посилити проблеми зі здоров'ям.
8. Нірвана – це термін з буддизму, до йоги він не має стосунку. У йозі є поза саморозслаблення – шавасана. Це стан повного вивільнення організму з потоку світосприйняття. Виконується у кінці комплексу вправ. Це стан абсолютного здоров’я тіла, душі і духу. Але такого стану можна досягти лише після кількох років заняття йогою.
Силова йога
А вам від мене – вірш із циклу «День йоги» з книги «Сталкери по крові».
Гімалаї
На вершині чотири сімсот
Ми пронизані небесами.
Тут відреченість від гризот
І приреченість у нестямі.
Гімалаї! Тонка душа.
І містерія надиханна.
Горам нікуди поспішать.
В них своя неприступна дх'яна*.
Осідлаєм своїх биків!
Загнуздаємо остороги.
Будуть свідками для богів
Лиш віки і твої дороги.
І якщо невідступна вись
Всі стежки від землі відриває,
Ти у душу свою подивись —
Там застигли твої Гімалаї.
Дх'яна — сьомий щабель раджа-йоги, медитативний стан, в якому медитатор не усвідомлює факт медитації, а тільки факт свого існування та об'єкт медитації.
Заглавне фото: EpicStockMedia, depositphotos.com
