Військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Гнезділов оголосив про своє самовільне залишення частини (СЗЧ). Цей вчинок викликав неоднозначну реакцію у суспільстві та став предметом активних медійних дискусій. Основні питання стосуються моральних зобов'язань військових і проблем, з якими вони стикаються, зокрема, втоми та встановлення конкретних термінів військової служби.
У 56-ій ОМПБр відреагували на дії Гнезділова, там призначили службове розслідування та заявили, що військовий «вчинив дії, які містять ознаки кримінального правопорушення».
Що написав Гнєзділов?
В 2019 мені теж казали, що я не народжений для війни.
Я тисячу раз питав себе: - Сергію, нащо ти це робиш? - коли заїджав вперше в нині окуповані Піски. Було дуже страшно, було дуже боляче переживати втрати, але, мені абсолютно не соромно за мій солдатський шлях. Я був дитиною, коли вперше побачив розйобані будинки та зграї безхатніх собак.
5 років в Збройних Силах лише переконали мене ось в чому: ніхто не народжений для війни.
Я не винуватий в цьому, але війна прийшла в мою країну, а я, як громадянин - маю її захищати. Чи так само думають ті, хто живуть поруч? В 2014 ми, як суспільство, не були до неї готові. Під час повномасштабного вторгнення, як виявилось, теж.
За всі ці роки, ніхто так і не відповів на головне запитання: яка вона, архітектура нашої національної безпеки?
Невже вся наша національна безпека - це стомлена піхота, в яку всі так вірять? Що буде, якщо вона сточиться в боях на Донецькому напрямку?
У Матвія Христос каже фарисеям, які його випробовували: віддайте кесареве - кесареві.
«Захист Вітчизни, Незалежності та територіальної цілісності України є обовʼязком громадян України» - кричить нам 65 стаття Конституції, але ніхто не готовий почути.
За 11 років війни з росією наше суспільство та наша влада не знайшла в собі сил серйозно і чесно говорити про реалії затяжної, постійної війни.
Нам казали, що в жодної з сторін ресурсу не вистачить на рік, що війна закінчиться за два-три тижні.
Солодка брехня розсіялась, залишились сумні реалії: ми і досі ігноруємо дійсність. Ми і досі не збагнули, що можна перемогти будь-яку армію, але неможливо - озброєнну і готову до найгіршого націю.
Влада просрала дорогоцінний час, але у нас все ще є шанс та можливість не тільки вибудувати нову національну архітектуру безпеки, але й урівняти громадян в правах та обов’язках.
Я зараз не кажу про справедливість, бо її не існує, навіть якщо в своєму ідеалізмі ми прагнемо її встановлення.
Я кажу про прагматизм та спроможність нашої держави обороняти своє.
Ми дійшли до Рубікону, коли піхота більше не вивозить, а суспільство продовжує «вірити в ЗСУ», замість того, щоб відповісти собі на запитання:
- Чи захистив ти Вітчизну?
Нас переконують, що піхоту, яка вивозила цю війну на своїх плечах, нема ким міняти. 5 млн військовозобовʼязаних чоловіків кажуть військовому на нулю, що це не їхня війна, і що він має бути там до самої перемоги.
Провина піхотинця полягає в наступному:
- він вижив,
- не потрапив в полон,
- не отримав серйозного поранення.
Саме тому він і має продовжувати нести свою службу, поки інші громадяни отримують фейкові інвалідності, фіктивно одружуються з жінками з інвалідністю, фіктивно усиновлюють та ухиляються від виконання конституційного громадянського обов’язку.
Виявилося, що образ захисника, який весь час створювали медіа - занадто гламурний та нереальний. Це сталева людина, яка колись погодилась захищати це суспільство без термінів і строків.
Без термінів служби, без осяжного права на демобілізацію, приїджаючи в мирний тил, слухаючи суспільство доброволець починає розуміти, що кріпосне право не скасоване, а його - призначено винним та відповідальним.
Починається міграція в тил, у відносну безпеку.
Починається тотальна корупція: 2500 у. о. - середня ціна «обмежено придатного», під час проходження військово-лікарської комісії.
За повну непридатність візьмуть удвічі більше.
Відсутність чітких термінів служби сприяє «чорній демобілізації»:
- одруження на пенсіонерках з інвалідністю колись були мемом, а зараз - дуже поширене явище,
- розводяться з дружинами, щоб оформити одноосібне опікунство над дитиною,
- розводять своїх власних батьків, щоб оформити догляд за матір’ю чи батьком,
- йдуть в СЗЧ.
В історії є багато чому повчитись, але, н ажаль, ми не вчимо уроків історії.
Влада і досі не здатна на серйозний діалог із суспільством та нетолерантність до невиконання громадянського обов’язку широкою верствою громадян.
Замість доктрини «воювати - обовʼязок кожного громадянина» держава пропонує безстроково призначати захисниками тих, кого змогли відловити на вулицях.
Питання перепочинку піхоти та встановлення чітких термінів служби на нулю - питання національної безпеки.
Відсьогодні я йду в СЗЧ, до встановлення чітких термінів служби, чи до свого 25 річчя, маючи за своєю спиною 5 років бездоганної солдатської служби. Підхреслю: бездоганної.
Надіюсь, цим вчинком вдасться донести до влади та суспільства необхідність розмови та вирішення цієї ситуації.
Моя позиція залишається незмінною: ми маємо створити мобілізаційну чергу з числа всіх військовозобовʼязаних українців, і тоді демобілізація стане реальністю.
Озброєнну та навчену націю - не перемогти.
Коментар експерта
Колишній нардеп Тарас Чорновіл, який нині позиціонує сееб як політичний експерт, відгукнувся на вчинок Гнєзділова своїм постом у соцмережах.
Чому солдати йдуть у СЗЧ? Військові юристи, які спілкуються з "дезертирами", кажуть - переважно втікали через конфлікти з командирами і погрози. Частина - готова повернутися, однак бояться помсти з боку тих самих командирів. Що відбувається в армії?
Це все нагадує свідоме доведення ситуації з армією до стану цілковитого хаосу.
Військовий юрист Центру надання підтримки ветеранам Роман Лихачов стверджує, що з початку 22 року понад 100 тисяч військовослужбовців самовільно покинули свої підрозділи. Переважно це не так утеча від війни, як від конфліктів та погроз окремих командирів. Інші джерела дають схожі результати. Ходить інформація про 80 тисяч тих, хто зараз у бігах.
ДБР дає число проваджень - 30 тисяч. Але в окремих з них буває декілька військових - до 20-ти. І ще ДБР так зайняте переслідуваннями тих військових, які воюють за Україну, та політичних опонентів влади, що їм просто не вистачає часу на протоколювання провадженеь про дезертирів. Задля цього вони вимагали більше коштів на своє утримання. Але це реально рукотворний хаос для умисного ослаблення армії й ламання оборони...
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
