Життя в окупованій Новій Каховці дійшло до межі виживання. Свої думки у Фейсбуці виклала новокаховчанка, яка ніяк не хоче виїжджати з міста. Друкуємо її пост без купюр, бо в ньому - емоційна розповідь про те, як виживають жителі Нової Каховки в окупації.
Друзі, продовжуючи свої "хроніки", скажу лише, що все у цьому місті доведено до абсурду! Але цей хаос стає зрозумілим. Принаймні таким, як я... Не кажіть мені, що настав час виїхати! Не прийшов... Та це й неможливо просто.
У Старому місті немає електрики вже десять "святкових" днів. У січні. Подейкують про те, що ремонт триватиме місяць чи два. Яка краса! А я не знала яку аскезу взяти! Та ось - холод! Та й скільки там тієї зими, як у старому анекдоті? І щоб ви знали і не ставили запитань: центрального опалення ми не маємо дуже давно. Така специфіка міста.
Нам би ніч простояти, та день протриматися... І вночі особливо не по собі. Небо "оживає" у поганому значенні цього слова. Літають залізяки, що несуть смерть... Засинаючи, рахуєш вибухи, думаєш, куди все це приземлилося, гадаючи...
Багатоповерхові будинки перетворилися на сирі, холодні пастки, тортури. Виглядають вони похмуро і без життя. І не тому, що багато руйнувань. Просто потворні ці клітки для людей. І завжди були. Як чужорідні тіла у Старому Місті Вишиванок. Власне, і цього раритету майже не видно. Щось спалено, щось зруйновано, а люди ще до війни зіпсували самі.
Знаєте, у мене давно виробилася звичка вставати трохи раніше світанку. Отож, що цікаво, наші городяни теж підлаштовуються під світловий день! Це чудово. Адже ритми природи ніхто не скасовував. Та й краса якась, коли перші промені сонця торкаються твоїх сонних очей. Прокидаєшся миттєво!
Ось миття у ванній теж та ще пригода! Тазики, каструльки з гарячою водою носиш у цей мавзолей із плитки і через п'ять секунд ти вже їжачок у тумані. У холодному тумані...
Як за десять днів будинки охолонули!
Але тільки не ми! Азарт навіть якийсь з'явився! Усі навички виживання згадалися! Радянський Союз, привіт!
Цегла на газовій плиті, прання на дошці та інше. Який манікюр? Про що ви?
Добре, якщо хтось має піч. А ось із каміном біда. ККД не дуже. Поки що поруч, тоді й тепло... А дров іде неміряно.
Холодильники на вулиці, звісно. Але зараз +13! Завтра вже буде зниження температури та перевірка на міцність наших городян півдня.
Що ж? Все гаразд. Життя прекрасна та дивовижна штука. Особливо якщо є друзі, підтримка близьких людей, навіть просто моральна. Тепло від цього на душі...
"Як я вижив, знатимемо тільки ми з тобою"
Все вже було... І все повторюється в інших ракурсах. Ось тільки інтернету не було в ті далекі часи. А інформаційний голод для мене є особисто жахливим випробуванням! Ось і бігаю до тих, хто має генератор! Там є інтернет. Але набридати не можна, навіть на 20 хв на день! Дякую вам, дорогі друзі, адже я сиджу у вас тихо, як миша під плінтусом!
І ось що. Моїм котам окрема подяка. Пухнасті грілки. Для душі та тіла.
Ну і чоловікові, звісно. І дрова заготовляє та багато чого робить. Сама б не впоралася. Я ж просто творю. Щодня. Щось. Чи вірші, пісні під гітару чи малювання... Прекрасне та чисте. Щоб не поринути у рутині. І говорю з вами, мої друзі. Але хрестиком не вишиваю, ні. Не моє... навишивалася у дитинстві. Потрібно мені все, що особисто моє, креативне. Часу для роздумів багато. Життя зупинило і змусило переоцінити все.
Цей досвід, проживаючи тут, нам навіщось потрібен. Його треба просто прийняти. Без скарг та сліз, просто як факт. Ми потім зрозуміємо, ви зрозумієте, якщо захочете.
Всім тепла, Світла та Любові!
Вам цікаво все, що я пишу? Це майже щоденник... Є, що згадати, нема чого дітям розповісти?
Але в них, у наших дітей та онуків, буде свій досвід і своє прекрасне життя...
Підтримай редакцію: переходь на головну сторінку і підтримай команду. Дякуємо, що ви з нами!
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
