У далекому 2007 році я їхав поїздом "Харків-Москва" по книги. Видання книг в Україні тоді було в foramen anus, втім, зараз приблизно там же. Я тоді купував книги з машинобудування, лиття, сортового прокату та іншого, які ми продавали (і дуже успішно, тому що тоді були в нашій країні такі галузі).
У вагоні з "бугром"
Вийшовши на привокзальну площу, я побачив натовпи скінхедів, футбольних фанатів. Наші харківські вокзальні "мусори" підібгавши хвости ховалися, а ці відморозки в буквальному сенсі розносили площу, грубили людям, поводилися "по-русски". Я тоді подумав, хоч би мені разом із цим кодлом довбодятлів не їхати в одному поїзді. У мене на кишені були гроші фірми, сума на яку тоді можна було купити однушку в Харкові. Я дуже хвилювався, бабло не моє, відповідав за нього головою.
Звичайно, це кодло гідроцефалів їхало зі мною в одному поїзді та вагоні. Ну, думаю, поїздка вдалася. Я тоді вже був у навколофутбольній харківській тусовці і зумів розрізнити, що в одному вагоні їхали й антифа і фашисти, що мене дуже здивувало.
Сидів я з їхнім "бугром", у нас були боковухи і моє місце нижнє. Він, на відміну від них, не пив, поводився адекватно і "опускав" занадто борзих, пика у нього була не фанатська, а якась чекістська, чи що, але я тоді не надав цьому значення. Ми з ним довго один на одного поглядали. Потім він дістав зошит і почав щось там відзначати, черкати, попутно питаючи у своїх, на кшталт якусь перекличку організував. Я розумів, що спати мені не доведеться, вирішив з ним поговорити. Як завжди, у таких випадках я включив "кузьмича" (це той, хто не в темі), щоб не випробувати fortune.
З посмішкою Берії
Я пригостив його чаєм з печивом, сказав, що не п'ю (брехав!) не курю (брехав! до речі, я тоді накурився перед поїздом) і взагалі на "стрітейджі" (ЗОЖник по молодіжному). Він розслабився і повідав мені тоді багато цікавого, що в Харкові був концерт антифа, і був великий забивон фаш (бійка) навколофутбольних та інших... Я з подивом спитав, мовляв, почекай, щось тут не шиється, чому був забивон, а тепер ви з афашниками (антифашистами) обіймаєте як ні в чому не бувало. Він усміхнувся посмішкою Берії і сказав:
- Главное создать прециндент... и ваши не поняли в чём прикол был.
Я був тоді юним і теж нічого не зрозумів. Для мене це були два полярні напрямки. Сьогодні в "Еспаньйолі" воюють (за РФ) і фаші і антифа. Багатополярний світ настав.
Я запитав, що він записує в зошит, він вів список тих, хто їздив "на виїзд". На моє запитання: "Зачем?"- він сказав: "Оплатить затраты". Тоді я також нічого не зрозумів. Мене вразило те, що з футбольним кричалками вони співали: "Катюшу" та інші шлягери Другої світової війни. Я спитав: "А в чём прикол петь эти песни?" На що отримав відповідь: "Ну как же, деды воевали". Я тоді нічого не зрозумів. Був юним та наївним.
На ранок, ми з ним розпрощалися, я поїхав у видавництво скидати котлету баксів, а вони у своїх справах.
ФСБ на трибунах
У 2014 році навколофутбольна спільнота України та Росії розкололася. Наш, харківський, навколофутбол підтримував зв'язки із ЦСКА і ми були "дружніми клубами". Їхні фанати часто приїжджали на ігри, особливо коли "Металіст" грав із "Динамо" (Київ). Тоді вони приїжджали допомагати нам у забивонах проти киян.
...Я з 2013 року жив у Москві і спілкувався іноді з фанатами "Спартака" та ЦСКА (свині та коні). Якось в одній бесіді, один із представників "Слов'янки" мені розповів, що ФСБ "повнедрялись" в навколофутбол Росії, всіх неугодних та незгодних прибрали (у прямому та переносному сенсі), давали гроші на виїзди до Європи на єврокубки, фрахтували цілі літаки та відправляли "показати в Європі хто тут хазяїн". Ватажків футбольних банд посадили на зарплату, неугодних повбивали або попересаджували. Він мені якось сказав:
- Ты знаешь, Саша, нет уже идейных, давно в околофутболе. Всех или купили и "перепрошили", или убрали, или посадили. ФСБ на трибунах сидят с тех пор, как ФСБшник отжал себе страну. Нет уже в России того "околофутбола" - все скурвились.
Звичайний фашизм у дії
Фашизм вже тоді пліснявою почав роз'їдати РФ. Я тоді вже відійшов від футболу. Багато чого мені стало зрозуміло, коли я спостерігав як з кожним роком у Москві побєдобєсіє набирало обертів. Я тоді приколювався і часто писав, що мені пощастило жити в романі Пєлєвіна. До речі, у найкращому романі SNUFF Пєлєвін передбачив війну. Він навіть описав, що ця війна буде війною дронів.
...Пам'ятаю, для мене віддушиною були "Невзоровские среды", я слухав Глібича і це мене рятувало. До речі, Глібич, один із перших зауважив, що знаменитий документальний фільм "Звичайний фашизм", який раніше транслювали на 9 травня, прибрали з сітки.
Монографію "Индуцированные бредовые расстройства и смежные с ними феномены" російського психіатра Єфремова В. С. надрукували один раз у 2001 році. Після приходу Путіна вона не передруковувалася. Монографія описує, як у Росії божеволіли цілими губерніями, про різні секти і масові психози. Я наполегливо рекомендував цю книгу всім (і рекомендую, вона є у мережі).
Вибачився один татарин
..Коли почалася війна (повномасштабна), московські "друзі" опускали свій погляд, спілкуючись зі мною. Усі намагалися делікатно оминати тему. Хтось, мабуть, найсміливіші, несміливо питали: "Саша, твоя семья в безопасности?". Це було до того, як феесбешники прийшли до мене додому. Точніше, до моїх батьків у окупованій Новій Каховці. І заарештували тата.
Пам'ятаю, одного вечора їхав у своє Бутове (так, я жив у цьому легендарному районі). Всі маршрути обклеїли, Z, V, O, люди на зупинці плювались побачивши це (не всі). Один із водіїв маршрутки (природно, з Кавказу) вийшов, зривав ці наклейки з маршрутки. Мене це так потішило. Якийсь промінчик світла в Мордорі.
... Якось ми сиділи з одним знайомим у його володіннях у центрі Москви. Він бачив, як мене ковбасило, заспокоював. Потім сказав:
- Саша, мне стыдно, что я - русский.
Він єдиний із мого оточення, хто вибачився.
Я йому тоді відповів:
- Ринат, какой ты, нахрен, русский, ты - татарин!
Ми довго реготали з цього. Був холодний березень 2022 року.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
