Сьогодні штучний інтелект використовується у багатьох сферах життєдіяльності людей. Його все більши освоюють і звичайні користувачі.
ШІ може допомогти з різними завданнями, від створення онлайн-бренду до пошуку роботи. Інструменти ШІ, такі як ChatGPT, можуть вирішувати різноманітні завдання, від написання текстів до генерації ідей. Вони також можуть допомогти у пошуку роботи, створенні професійних резюме, у розв'язанні технічних завдань. ШІ може також допомогти у навчанні, створенні музики, текстів та зображень, а також у роботі з даними.
Та мало хто знає, що штучний інтелект був створений ще у далекому 1956 році під час Дартмутської конференції, де вперше було введено термін "штучний інтелект". Ця конференція стала ключовим кроком у розвитку цієї галузі, оскільки вона об'єднала групу дослідників, які заклали основи для подальших розробок у ШІ.
Але його розвиток ішов із перемінним успіхом. Розробники раз-по-раз натикалися на неподоланні проблеми і відступали. Відбувалася заморозка проєктів. Нарешті після 2020 року був зроблений потужний прорив. Початком ери ШІ вважають приблизно 2022—2024 роки із розробкою масштабованих великих мовних моделей, як-от ChatGPT.
Новокаховчанка Тетяна (прізвище не вказуємо з питань безпеки) вирішила спробувати свої сили в застосуванні ШІ. І з його допомогою створила кілька мелодій на вірші поета-земляка Олександра Гунька: “На вулиці генія”, “Срібним дощем” та “Небо здринає печаль”.
Вірш “На вулиці генія” був написаний ще у 1993 році, він увійшов у першу книгу поета “Змова мовчаннч” (2000). Пізніше він увійшов до збірки з такою ж назвою, виданій в 2012 році і присвяченій пам'яті поет-шістдесятника Анатолія Бахути.
НА ВУЛИЦІ ГЕНІЯ
На вулиці генія руху нема.
На вулиці генія вічна зима
І час розколовся на втіхи.
Лиш зрідка підпалять оселю чиюсь
Або поміняють кашкет на картуз,
І знову — зачумлені стріхи.
Чому ж ти живеш тут посеред зими,
Де світло обкраяне лезами тьми,
Де долю спіткали спокути?
Кому заґратоване ложе плести,
Кому до проспекту надій доплисти,
Щоб випити чашу цикути?
І марність гортають останні бійці,
Вкарбовані міцно в оселі оці
Пекучим тавром свого хисту.
І знову за кожним відкритим вікном
Історія прагне останнім ривком
Здолати печать свого смислу.
Вірш “Срібним дощем і дзвінкими зірками” уперше надрукований у книзі “Брами Всесвіту” (2014).
* * *
Срібним дощем і дзвінкими зірками
Встелений шлях у молитві твоїй.
Простір, в який ми ночами тікали,
Вже до твоїх доторкається вій.
Певно, і нам заповідано знати,
Що між утіх і прийдешностей ми
Будем щомиті себе підіймати
В небо, що нашими повне крильми.
Слухайте пісню тут
Вірш “Небо здригає печаль” увійшов до книги поезій “Квантова нереальність” (2020).
* * *
Небо здригає печаль.
Місяць стає орігамі.
Після вертепних мовчань
Нас окропили богами.
Мармур — у мареві слів,
Що не втекли до Аратти.
Боже, твій сміх спопелив
Наші омріяні страти.
Й між полюсами очей,
Де запеклись передзвони,
Нас доганяють іще
Зірвані з петель амвони.
Слухайте пісню тут.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
