Недоторканність нардепів – норма, впроваджена в конституції багатьох країн світу. Проте через недосконалість правоохоронної системи в Україні, вона часто «грає на руку» злочинцям при владі. Зважаючи на останні події навколо скасування недоторканності, необхідно розібратися, що це і як це може допомогти нам змінити країну.
Як її прийняли і як було раніше
Стаття 80, яка гарантує народним депутатам недоторканність, була прийнята у першій редакції Конституції 1996 року. З самого початку вона не сподобалась українцям. Це дало політикам змогу маніпулювати народом, обіцяючи скасувати цю норму перед кожними виборами. Одне з шести питань референдуму 2000 року стосувалося скасування депутатської недоторканності. Однак результати референдуму так і не були імплементовані. У 2014 році п’ять фракцій в своїй коаліційній угоді обіцяли це зробити, проте змін до Конституції так і не внесли.
17 жовтня 2017 року Президент України Петро Порошенко вніс до Верховної Ради законопроєкт про зміни до статті 80, який мав набути чинності 1 січня 2020 року. Законопроєкт спрямували на висновок до Конституційного Суду і комітетам ВР на розгляд. Згодом його взяв за основу президент Володимир Зеленський. Вже 2 вересня депутати дев’ятого скликання проголосували за обмеження своєї недоторканності, а 11 вересня Президент України підписав закон про внесення змін до відповідної статті Конституції.
Що таке депутатська недоторканність
Це юридична гарантія правового статусу для депутатів з метою забезпечення належних умов для виконання депутатами їхніх прямих обов’язків. В Україні вона складалася з двох частин:
- Імунітет – означає, що депутати не можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані без згоди Верховної Ради України.
- Індемінтет – означає, що депутати не можуть нести юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
2 вересня було скасовано саме імунітет народних обранців.
Як це працює у інших
Індемнітет поширений в більшості країн світу, але межі його дії різні. Наприклад, у Канаді, Німеччині, Франції та Великобританії індемнітет передбачає захист від усіх видів переслідування; у Новій Зеландії – від цивільного, але не кримінального переслідування; у Словенії – від кримінального, але не цивільного переслідування.
Імунітет не такий поширений. У Нідерландах та Малайзії він взагалі не передбачений. Крім того, у кожній країні по-різному визначено межі депутатського імунітету. У ряді країн імунітет включає лише кримінальне переслідування, в інших — також участь депутата в публічному процесі. Так, у Латвії, Польщі та Німеччині депутат не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності без згоди Сейму та Бундестагу відповідно, за винятком затримання на місці злочину.
Розгляд питання у Верховній Раді
Під час розгляду цього питання у Верховній Раді серед депутатів було багато суперечок. Хоча рішення було ухвалено абсолютною більшістю, депутати ОПЗЖ не голосували. Депутат від ОПЗЖ Михайло Папієв під час розгляду законопроекту в першому читанні сказав: «хтось свідомо програмує таке рішення ВР України, яке стовідсотково буде скасовано Конституційним Судом України» і зазначив, що таке рішення потрібно ухвалити з дотриманням усіх процедур. Депутат з тієї ж політичної сили Юрій Павленко після другого голосування у кулуарах зазначив, що, на його думку, необхідно звернутись до Конституційного Суду аби він розглянув конституційність процедури прийняття цього рішення. Можна сказати, що їхнє незадоволення не є безпідставним. Адже правовий комітет, який мав включити законопроєкт до порядку денного, зібрався між сесіями. Оскільки Верховна Рада не працює між сесіями, це можна вважати порушенням регламенту.
Також на засіданнях ВР лунали тези про рішення Конституційного Суду та Венеціанської комісії щодо цього законопроєкту. Справді, Венеціанська комісія винесла застереження про те, що повне скасування депутатської недоторканності в Україні може бути небезпечним для функціонування та автономії парламенту. Тому в ухваленому законопроєкті скасовується лише частина, пов’язана з імунітетом. Конституційни Суд визнав цей законопроєкт таким, що відповідає Конституції.
Що нам чекати далі
Щоб скасувати недоторканність, змін до Конституції недостатньо. Потрібно також вилучити недоторканність із Закону України «Про статус народного депутата України» та Кримінального процесуального кодексу. Після цього закон вступить в дію з 1 січня 2020 року, а це означає, що депутатів можна буде притягнути до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради. Проте вони зберігають індемнітет, тобто захищені від відповідальності за певні висловлювання або результати голосування під час виконання своїх професійних обов’язків.
Міжнародні експерти Джонатан Катц та Вільям Померанц застерігають, що президент може використати цей законопроєкт, щоб нейтралізувати своїх політичних опонентів. Водночас, якщо ця зміна запрацює, ми можемо очікувати зниження кількості депутатів, які йдуть до парламенту заради уникнення відповідальності за порушення закону.
