Головною, майже сенсаційною новиною, яка з'явилася в неділю, 12 липня, стало рішення президента Володимира Зеленського про зміну глави уряду. Відбулася зустріч із поки що чинним прем'єр-міністром Юлією Свириденко , і стало очевидно, що вона йде у відставку і, швидше за все, вирушить послом до США.
Чому я говорю — майже сенсація? Тому що, схоже, кадрові перестановки (і не лише в уряді) планувалися, але на пізніший термін. І заява про зміну прем'єр-міністра стала несподіванкою. Був якийсь тригер — про який ми поки що точно не знаємо, — який прискорив ці кадрові події. 11 липня президент Зеленський анонсував зміни на дипломатичному напрямі, а наступного дня заявив, що «Україна змінює свою політичну стратегію», після чого фактично оголосив про зміну прем'єр-міністра та оновлення Кабінету міністрів.
Щодо «зміни політичної стратегії», то я не чекаю будь-яких кардинальних змін у змісті зовнішньої та внутрішньої політики. Йдеться швидше про тактичні пріоритети та відповідну реструктуризацію уряду, а також про перерозподіл функцій ключових урядових гравців.
Втім, дивуватися не варто. Зеленський продовжує кадрове оновлення, яке почалося після звільнення Єрмака. Це і певне оновлення влади, але головне оновлення іміджу президента Зеленського та його команди.
Із самого початку різні джерела називали чотири прізвища кандидатів на посаду нового прем'єр-міністра: Сергій Корецький (керівник НАК «Нафтогаз України»), Денис Шмигаль (перший віце-прем'єр, міністр енергетики, колишній глава уряду), Михайло Федоров (міністр оборони) та Ігор Терехов (мер Харкова). Наразі більшість джерел вказують на те, що головний претендент — Сергій Корецький. Однак, зверніть увагу: Зеленський зустрівся з усіма чотирма кандидатами. Це в його стилі він зберігає інтригу. Відбулася також зустріч із міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком , але вона, швидше за все, не пов'язана із питанням про прем'єрство.
Більшість джерел характеризують Корецького як чудового менеджера, але при цьому як політично нейтральну фігуру, яка не має явних амбіцій, грати самостійну політичну роль. Він має непогані шанси пройти твердження у Верховній Раді. Саме в цьому поєднанні і полягає його перевага.
Шмигаль і дуже досвідчений, і політично нейтральний, і без амбіцій. Але він не дає ефекту поновлення.
Михайло Федоров створює ефект оновлення, проте в оточенні Зеленського його підозрюють у прагненні самостійної ролі на посаді прем'єр-міністра. А це вже серйозний мінус у власних очах президента України. До того ж, парламентські джерела повідомляють про певну напругу у відносинах між Федоровим та деякими впливовими депутатами фракції «Слуга народу».
Ігор Терехов заслужив на повагу президента України своїми ефективними діями в Харкові. Схоже, що президент Зеленський хотів би поширити цей досвід на всю Україну. Проте Терехов не має досвіду роботи в уряді на загальнонаціональному рівні. Найімовірніший сценарій — призначення Терехова на посаду віце-прем'єра з питань розвитку інфраструктури.
Який вибір зробить президент Зеленський, ми дізнаємося вже найближчими днями.
Доповнення. Колиматерыал був опублікований, президент Володимир Зеленський провів зустріч із чинним главою "Нафтогазу" Сергієм Корецьким, де запропонував йому очолити Кабмін. Корецький відповів, що готовий спробувати.
на зустрічі, за словами джерел УП, Зеленський окреслив Корецькому головні пріоритети майбутнього Кабміну: підготовку країни до найважчої зими, захист енергетичної та паливної інфраструктури, стабілізацію економічної ситуації й ефективне управління міжнародною допомогою.
Наразі очільник "Нафтогазу" є фаворитом Зеленського на посаду прем'єра.
Останніми роками президент уважно стежив за його роботою і вважав одним із найсильніших державних менеджерів. Особливо після кейсу із "Укрнафтою", яку Корецький отримав глибоко збитковою і перетворив в надприбуткову.
Корецький, за словами джерел УП, був здивований пропозицією.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
