У мене є дядько. Не рідний, а троюрідний. Як-то кажуть, сьома вода на киселі. Усе життя він був моряком. Об'їхав увесь світ. Пам'ятаю його квартиру. Як тоді було заведено в совку: бляшанки з-під імпортного пива стояли на полиці з книжками, на найвиднішому місці. Там само красувалися порожні пачки від закордонних сигарет — теж на книжкових полицях.
Книжки — кудись углиб, а вітрина має бути красивою. Толстой, Пушкін і Достоєвський — на задній ряд. Узагалі я любив залишатися в нього вдома — квартира була дуже цікавою з різними заморськими штучками...
Це було наприкінці 1980-х, коли в повітрі вже витав вітер змін. Усе закордонне стало справжнім фетишем. На ідеї совка всім було байдуже. Люди побачили, як живуть в інших країнах, і захотіли жити так само: купувати нормальні продукти (не за талонами), носити якісний одяг. Бажано джинси. Захід витратив купу грошей на «холодну війну», хоча, можливо, достатньо було просто відкрити в Москві McDonald's. Сучасне споживання вже міцно вкорінилося в радянській людині. Особливо серед молоді.
Так от, коли він приїжджав, для нас це було справжнє свято. Нам із сестрою видавали цілий блок жуйок Hubba Bubba. Звісно, якщо в тебе є такі жуйки, то у дворі кожен готовий був запропонувати тобі дружбу й захист в обмін на одну-дві штуки. Та й соціальний рейтинг миттєво злітав до небес.
У школі теж ставлення ставало помітно поважнішим. Навіть учителі дивилися трохи інакше.
У 2014 році він повертається з Нової Зеландії, де прожив понад 20 років і придбав гнрухомість, вирішує вийти на пенсію. І… купує квартиру в Севастополі, який уже був окупований РОсією.
Коли родичі попросили пояснити свій вибір, почалося: «ЗСУ розстрілювали голих хлопчиків», «Крим наш», «Ми прийшли вас визволяти», «Потерпіть, скоро це все закінчиться», «Путін мав рацію, це наша територія».
Родичі були, м'яко кажучи, шоковані. Намагалися пояснити, що паспорти, видані в Криму після окупації, не визнає значна частина цивілізованого світу. Але він був непохитний. Обзивав нас бандерівцями і нацистами.
У нас був когнітивний дисонанс. Людина об'їхала весь світ. Стільки всього побачила на власні очі. Стільки розповідала нам про інші країни, що я слухав із відкритим ротом. Здавалося б, саме такі люди повинні краще за інших розуміти, як улаштований цивілізований світ.
І раптом — квартира в окупованому Криму, російський паспорт, телевізійні гасла замість власних висновків. Наче десятки країн, сотні портів і тисячі зустрічей із людьми просто зникли. Наче все це виявилося слабшим за кілька років пропаганди.
Навіть його молодший брат, теж моряк, перестав з ним спілкуватися. Бо набридол щоразу слухати: "Эти хохлы..."
Хоча він сам теж 100-відсотковий "хохол", Його покійні батьки були чистими українцями: мати з Херсонщини, батько із Сумщини. Познайомилися на будівництві Каховської ГЕС. Сам він народився і виріс в Новій Каховці. Закінчив тут середню школу. Потім отримав вищу освіту в Одесі. Пройшов шлях від матроса до старпома.
Кажуть, що звичка — це друга натура. Але, схоже, деякі ідеології працюють ще глибше. Вони можуть роками не проявлятися, а потім, коли складаються відповідні умови, знову починають визначати погляди й учинки людини.
Я й досі не знаю, що виявилося сильнішим — ностальгія за Радянським Союзом, страх перед змінами чи нескінченне повторення однієї й тієї самої телевізійної картини світу.
Та ця історія змусила мене замислитися: самі по собі подорожі не гарантують критичного мислення. Можна об'їхати всю земну кулю і так і не навчитися відрізняти власні висновки від нав'язаних переконань.
І, мабуть, саме вчинки людей, а не їхні слова, найкраще показують, наскільки глибоко совок і досі живе в сьогоденні.
Бо в нас був когнітивний дисонанс: людина об'їхала весь світ, чудово розуміла причинно-наслідкові зв'язки, багато бачила на власні очі… і водночас купує нерухомість на окупованій території, отримує паспорт держави, чию юрисдикцію над цією територією не визнає більшість країн світу.
Совок, як і наркотик, уміє чекати?.. Іноді складається саме таке враження.
Вчинки деяких людей викликають навіть не подив. Зробив це він — а соромно чомусь мені.
...А дядькову квартиру в Новій Каховці у старій частині міста пограбували орки. Коли йому про це розповіли, він не повірив: "Русские не могли такого сделать".