23 серпня Україна святкує День державного прапора. Вважається, що цього дня 1991 року національний прапор внесли до Верховної Ради депутати-рухівці на чолі з В'ячеславом Чорноволом. Це сталося після придушення комуністичного путчу під назвою ГКЧП. Насправді подія відбулася 24 серпня, коли проголосили Незалежність України.
Внесення прапора до Верховної Ради
Уперше жовто-блакитні кольори я побачивши 1989 року на рухівському мітингу біля столичного Республіканського стадіону. Тоді я мав Київ на журналістських курсах. Пробився до самої трибуні та слухав промовців. А люди все підходили та підходили. В якийсь момент обернувся, щоб подивитись, чи велика толпа зібралася — і остовпів. Позаду мене вже майоріло з десяток стягів. У сонячних лучах вони здавались такими натхненними, що дух перехопило.
Тієї години прапори називали саме жовто-блакитними, а не синьо-жовтими. Пригадую, у моєї рідної Нової Каховці один відомий тоді депутат-комуніст виривав їх із рук місцевих рухівців і топтав. Коли після ГКЧП національний прапор став державним, він першим вивісив його на прохідній свого підприємства.
Від Русі до козацтва
Руські знамена мали безліч кольорів. Зокрема, і жовті та блакитні. Коли російський імператор Олександр ІІІ захотів придбати картину Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», він визначив експертизу твору петербурзькими вченими щодо правомірності зображення жовто-блакитних прапорів. Комісія дала висновок: «… прапори козацькі, зображені художником Рєпіним на картині… відбивають у собі споконвічність кольорів золотих і небесних, що постійно притаманні всім відзнакам у Південній Русі (Малоросії) ще з часів Великих Князів Київських».
Картина Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану"
На картині видно скручений жовто-блакитний прапор, який тримає козак, зображений зліва на задньому плані.
У XVIII ст. жовті й блакитні барви домінували навіть у побуті. Під час повстання 1768-го гайдамаки Ґонти були одягнені в жовті жупані та сині шаровары.
Як з'явився національний прапор
Уперше жовто-блакитний стяг на українських землях був затверджений як народний прапор 19 жовтня 1848 року Собором руських учених у Львові. Тоді українці західних земель називали собі руськими чи русинами.
Ось як його описує барви і символіку українського прапора Яків Головацький:
«Народні барви просвічували нам і зображали не багатства, надлишок, але сильну, щиру волю, добрий намір. Синій колір, як чисте небо південної Русі, ясний, погожий, як душа щирого не скаженого (не спотвореного – ред.) Русина, зображуючи світ і спокій, якого до розвитку нашої народної потреби. Золотий колір, як ті зірниці на ясному небі, зображували ясне світло, до якого нам прагнути належить».
Порядок кольорів зберігся на малюнках кінця 19 століття: прапор був жовто-блакитний (у русинській мові, якою писав тоді Головацький, слово синій і синій є синонімами, аналогом якого в сучасній польській, наприклад, є «niebieski»).
У той період частина України (Галичина) входила до складу Австро-Угорщини, тому тодішній прапор не міг бути синьо-жовтим, бо одна із земель імперії – Нижня Австрія – вже мала синьо-жовтий прапор.
Прапори періоду громадянської війни та радянських годин
Перевертання прапора
У години Української Народної Республіки за наполяганням голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського жовто-блакитний прапор став державним. Під ним українські юнаки йшли в бій під Крутами. Згодом колишній голова Генерального секретаріату Володимир Винниченко згадував:
- «...Ми рішуче нічого не міняли в суті тієї державності, що була за Тимчасового уряду... Ми тільки міняли національну форму її — замість біло-синьо-червоного прапора ми вішали жовто-блакитний».
До речі, у відомої в радянський час баладі Володимира Сосюри «Комсомолець» читаємо: «Бій одлунав, жовто-сині прапори Затріпотіли на станції знову».
Синьо-жовтим наш прапор зробив гетьман Павло Скоропадський. Взявши владу, він захотів змінити прапор УНР якимось іншим. Вирішив просто перевернути кольори. Представивши його на селянському з'їзді, де й пояснив: синє то небо, а жовте лані пшениці. Селянам таке трактування понравилось. Воно панує й нині.
Слід зазначити, що в період громадянської війни використовували обидва варіанти прапора. Так само було й у період Другої світової війни.
Прапор Організації українських націоналістів
У незалежній Україні
Після отримання Незалежності новий стяг прижився не відразу. На Західній Україні обласні й місцеві ради змагалися, хто першим його вивісить. На Сході та Півдні на деяких радах ще довго поряд із ним майорів уересерівський червоно-синій. Втім, і досі наш державний прапор має безліч відтінків: від лимонного до отруйно-жовтого і від темно-синього до світло-блакитного. Його кольори вже законодавчо кодифіковані, тому варіантів бути не може. Як на мене, найкраща гама — поєднання насиченого жовтого і якомога світлішого синього.
28 січня 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про затвердження державним прапором України Національного прапора».
Того ж року художниця китайського походження Мао Мао під час відвідин президентом Леонідом Кравчуком виставки у Будинку вчених вмовляє його змінити порядок смужок на прапорі України. мотивуючи своє прохання тим, що ніби синя та жовта смуги на прапорі України утворюють, згідно з книгою «І-цзин», гексаграму «Пі», що віщує лихо і занепад молодій державі. Але її не послухали.
Духовне та матеріальне
З сакральної точки зору жовтий колір позначає активний, творчий, духовно-божественний початок, а блакитний — пасивний, консервативний початок. А зображення на національному прапорі синього над жовтим означає, що нація визнає панування пасивного над активним, консервативного над творчим, матеріального над божественним. Що ми й бачимо. Усі роки Незалежності у нас матеріальне – ідея збагачення – панує над духовним, тобто ідеєю національного відродження. Усі гілки влади просякнуті корупцією. Держслужбовці, прокурори, судді, депутати втягнуті до корупційних схем. Все продається та купується. Бюджети всіх рівнів розкрадаються. Щороку в офшорі виводяться мільярди доларів.
Прапор "Грай-воля" за версією футуролога Ігоря Каганця
Нарешті через таку бездуховність влади ми могли втратити країну. Тільки відчайдушний героїзм повсталих на Майдані та добровольців та волонтерів біля зони АТО спасли її від загарбників.
Проте деякі вітчизняні експерти вважають, що всілякі феншуї нам не підходять. Мовляв, від зміни зміни розташування кольорів на прапорі нічого в житті країни не зміниться.
Та останніми роками прихильників жовто-блакитного прапора збільшується. Його беруть «на озброєння» не лише громадські організації чи спільноти прихильників національного відродження, а й деякі добробати. А ідея, яка оволодіває масами, як відомо, рано чи пізно втілюється у життя.
Прапор Нової Каховки
Цікаво, що прапор Нової Каховки – жовто-блакитний. А від радянський герб з будьонівкою і шаблею виглядає на ньому неприродно. Тож маємо суміш майбутнього з минулим. А від нього треба рішуче і різко відмовитися. Інакше воно буде висіти на наших ногах пудовими гирями і перешкоджати руху вперед.
Приєднуйтесь до Нової Каховки сіті у Фейсбук
Приєднуйтесь до Нової Каховки сіті у Телеграм
