Нещодавно під час розкопок на Кам'янській Січі в Бериславському районі співробітники заповідника «Хортиця» відкопали сміттєву яму на місці зруйнованої печі часів, коли тут господарювали січовики. У смітті знайшли фрагменти керамічних горщиків-казанів з характерними вертикальними вушками та 3 козацькі люльки з обпаленої глини.
А біля села Тягинка цього ж району археологи відкопали залишки древніх міст Великого князівства Литовського і Золотої Орди. Зокрема, виявили сотні артефактів, що належать до кримськотатарської культури. Також цьогоріч на Херсонщині знайшли скіфський могильник та святилище грецької богині Деметри.
«Нам вже набридло читати в Вікіпедії всіляку неправду наших російських сусідів, які говорять що тут у них була якась своя Росія, якась Новоросія. Яка Новоросія? Де тут хоча б один залишок російського посуду? Жодного! Татарські є, литовські є, українська кераміка є всюди на Півдні України», – емоційно зауважила з цього приводу начальник Південної Середньовічної експедиції інституту археології НАН України професор Світлана Бєляєва.
Звісно, можна заперечити, що частина Півдня України в певні періоди ХVІІІ-ХІХ століть називалася Новоросійською губернією. Але ця назва абсолютно штучна, тому вона і не прижилася.
Як свідчать історичні джерела, перші поселення українців на Херсонщині з’явились в першій половині XVI ст. з виникненням Запорізької Січі. Це були запорізькі хутори-зимівники, опорні пункти боротьби запорожців-прикордонників з турецьким і кримським пануванням.
З другої половини XVIII ст. почалося інтенсивне заселення південного краю, яке проводилось головним чином вихідцями з України. Володимир Карбузан у праці «Заселение Северного Причерноморья (Новороссии) в XVIII веке» вказує, що тоді українці складали понад 70% всього населення Херсонської губернії.
На Херсонщині популярне свято Івана Купала
В обласному краєзнавчому музеї зберігаються сотні документів, які свідчать про переселення на Херсонщину родин з Київщини, Полтавщини, Чернігівщини, Черкащини, Поділля тощо. Наприклад, тарбаївці – учасники селянського повстання на Полтавщині – заснували тут Чаплинку, Каланчак, Чорну Долину. Переселенцями з інших регіонів України засновані села Блаките, Знам’янка, Заградівка, Новопавлівка, Ульянівка та інші. Так званих державних селян з Чернігівської та Полтавської губерній переселяли у Верхній Рогачик, Горностаївку та Берислав.
А після Другої світової війни у нашому краї з’явилися депортовані із західних областей – родини «бандерівців». Пригадую, як у кінці 1950-х я дивувався з незвичного говору дядька Максима. Він був переселенцем із Львівщини. Одружився на моїй тітці.
Тож ментально на Херсонщині Новоросії ніколи не було. Тому не дивно, що сепаратистський рух у 2014 році тут захлинувся. А надії Кремля на створення Новоросії із 9 східних і південних областей згинули як роса на сонці.
На головній світлині: щороку туристичний сезон на Херсонщині відкривають на місці Кам'янської Січі в Бериславському районі. Фото: Любимый Херсон
