12 квітня українці східного обряду християнства відзначають Вербну неділю, яка припадає за 7 днів до Великодня. Після цього розпочинається Великий Тиждень, який ще називається Страсним. Згідно з переказами, цього дня Ісус відвідав Єрусалим, а місцеві жителі зустрічали його, коли він в’їжджав у місто на ослі, вистилаючи дорогу пальмовими гілками і викрикуючи «Осанна!»
Історія свята
Саме Вербна неділя або Вербиця, як свято, вважається одним з найстаріших. Про нього можна знайти згадки ще в 3 столітті. Тоді свято мало іншу назву – Квітна неділя. Але з часом, коли воно почало перетинатися вже з народними традиціями, то назву отримало на честь того, що приблизно в цей час починали розпускатися гілки верби. Так ми і отримали Вербну неділю. Її відзначали за тиждень до Великодня, який щороку припадав на 25 березня – день, коли після весняного рівнодення.
У давні часи у наших пращурів це було свято вшанування прадавнього Дерева життя, як символу вічності, яке відзначають прихильники давньої православної віри в Україні, а традиція святкування існує і у інших народів світу, має прадавні дохристиянські корені. Виникнення Свята сягає часів Трипільської культури. Причому вже в той час цей обряд (промовляння «не я б'ю – верба б'є, за тиждень Великдень» та інших слів, водосвяття тощо) був відомий як дуже давній звичай, який знали лише деякі волхви – жерці. Бити гілкою верби – означає пробудити творчу енергію людини. Унікальним є те, що в Україні Вербиця досі є живим Святом, причому ритуальні примовки, які входять в обряди цього Свята, майже дослівно збігаються з текстами примовок, записаних латинянами від етрусків.
Символіка свята
Верба в давнину вважалася чарівним й символічним деревом, на якому перепочивали добрі духи-душі, а тому верба й приносила щастя в родини, перша «віщувала» й «приводила» весну в березневі дні весняного рівнодення, коли ночі ще холодні, а вдень вже пригріває весняне сонечко, коли дерево наливається соком, набирає сили від Природних стихій – Землі, Води, Сонця і може передати свою силу іншим. Розпускаючись та розквітаючи, верба символізує силу та життєдайність Природи, передає здоров'я, силу та красу людині, тваринному світу, навколишній природі.
Після прийняття християнства на Русі у Вербну неділю почали відзначати Вхід Господень у Єрусалим.
Що потрібно робити у Вербну неділю
Сьогодні треба перебувати вдома у колі рідних вам людей.
Вербові гілки, посвячені в церкві, треба поставити вдома біля ікони або ж десь у кутку. Там вони мають простояти увесь рік. За церковними традиціями, вони захищають дім від злих очей та пожежі.
Потрібно постаратися відійти від негативу, очиститися духовно, помолитися і підготуватися до Страсної седмиці.
Що не можна робити у Вербну неділю
Не можна виконувати фізичну роботу, шити, в'язати, вишивати, займатися прибиранням і пранням.
Всі страви потрібно приготувати заздалегідь, через те, що кухонні клопоти теж під забороною.
Вживати міцний алкоголь та влаштовувати гучні гуляння.
Не рекомендується встрявати у сварки та думати про погане.
Не можна їсти м’ясо, яйця та молочні продукти. Їжа на столі повинна бути скромною. Виняток становлять риба, рослинна олія та трохи кагору.
Не можна у Вербну неділю проводити поминальний обід.
Прикмети на Вербну неділю:
Якщо на Вербну неділю йде дощ – варто чекати хорошого врожаю.
Якщо у Вербну неділю тепло і сухо – влітку буде великий урожай фруктів.
У Вербну неділю вдарив мороз – рік принесе багато пшениці.
Вдариш по тілу гілочкою верби – буде міцне здоров’я весь рік.
З’їсти «котик» свяченої верби – вирішиться важлива справа.
На Вербну неділю варто подумати про дорогу людину — вона і прийде в гості.
Посадиш кімнатну рослину на Вербну неділю – прийде багатство в будинок.
Сни на Вербну неділю вважаються віщими, до символів яких слід прислухатись і враховувати на майбутнє. Часто виші сили людям у снах посилають знаки. Вони можуть, як попередити про можливі труднощі, так і оповістити про майбутні радощі.
Фото: УНІАН
