Штучний інтелект стрімко розвивається. Нейромережа навчилася за лічені секунди знаходити потрібну інформацію та вираховувати важкі алгоритми. Такий суттєвий прорив людства має й зворотний бік медалі. Тепер, лише за останні кілька років широкого використання ШІ, користувачі навчилися генерувати неправдиві зображення. У соціальних мережах шахраї використовують фейкові світлини для монетизації та крадіжки даних.
Нова Каховка.City розповідає про те, як уникнути пастки нейромережі та відрізнити реальну світлину від згенерованої.
Для чого постити фотографії від ШІ?
Здебільшого штучним інтелектом у фейсбуці користуються спамерські або шахрайські сторінки. Як передавав Хмарочос, дослідники зі Стенфордського та Джорджтаунського університетів виявили, що це потрібно для:
-
використання тактики клікбейту — навмисно спотвореного типу контенту, створеного з метою привернути увагу читача. Зокрема за посиланням під згенерованою ШІ фотографією може знаходитися вірусний чи шахрайський ресурс;
-
штучно нарощувати кількість підписників для монетизації (власного збагачення);
-
красти сторінки та користуватися персональними даними;
-
продавати фейкові товари.
Що саме постять?
Зазвичай для штучного інтелекту дають завдання згенерувати світлини, що викликають емоції у користувачів. Багатодітні сім’ї, безпритульні тварини, люди з інвалідністю, також часто маніпулюють фотографіями військових. Такі фейкові світлини супроводжуються агітаційним текстом. Наприклад: “Сьогодні мій День народження, але ніхто мене не вітає”, “Ніхто не цінує те, що я роблю” або “Привітайтеся до нас!”. Проаналізувавши стрічку соцмережі “Facebook”, здебільшого автори таких дописів мають нереалістичні назви.
Не менш важливий аспект сьогодення — російське ІПСО. За допомогою штучного інтелекту російські ботоферми можуть передавати в суспільство неправдиві меседжі та наративи. Іноді згенерований ШІ український військовослужбовець може вимагати від користувача конфіденційну інформацію щодо дислокації реальних захисників.
Як боротися?
Дослідники виокремлюють кілька деталей, на які варто звернути увагу під час споживання контенту. Про те, як відрізнити реальне фото від згенерованого нейромережею, розповіла для видання АрміяInform литовська художниця Беата Куркуль. Мисткиня відома своєю колекцією малюнків українських військовослужбовців.
“Анатомія людей — перша і найяскравіша ознака, що картинку створено ШІ. Обличчя героїв гарні, але досить однотипні, а ось зображення решти тіла відверто “кульгає”: не вистачає пальців, додаткові кінцівки або їх відсутність, неприродно довгі шиї, “поламані” під шкірою кістки тощо”, — зазначає Беата.
Також штучний інтелект часто спотворює деталі. У випадку з військовими — це шеврони та патчі, особливо з гербом чи прапором України.
“Камуфляж — поки штучний інтелект, принаймні Midjourney, не вміє генерувати український піксель. На окремих ділянках може видати щось схоже, а поруч зобразити зовсім інший патерн”, — додає художниця.
І наостанок — елементи екіпірування та зброя, якими нехтує нейромережа. Підсумки, бронежилети, рації часто стають частинами тіла.
Підтримай редакцію: переходь на головну сторінку і підтримай команду. Дякуємо, що ви з нами!
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
