До 150-річчя від дня народження Лесі Українки у читальній залі Новокаховської центральної бібліотеки підготовлений літературний букет «Квіти від Лесі», де представлені квіти, які набули символічного значення у творах письменниці.
Виставка складається з 5 розділів і роз’ясненнями до них.
1-й розділ має назву «Росла в гаю конвалія...» і містить літературу про біографію письменниці.
Бо саме з цією квіткою Леся порівнює себе і своє нелегке життя в Україні. Квітка Конвалія у творчості Лесі Українки символізує символ досконалості природи і прагнення до гармонії в людському суспільстві. Протиставлення українського народу з багатими панами та байдуже і навіть жорстоке їхнє ставлення до людей, вона описала у своєму вірші, написаному у 13 років:
«Росла в гаю конвалія під дубом високим,
Захищалась від негоди під віттям широким.
Та недовго навтішалась Конвалія біла,
– І їй рука чоловіча віку вкоротила.
Ой понесли Конвалію у високу залу,
Понесла її з собою панночка до балу.
Ой на балі веселая музиченька грає,
Конвалії та музика бідне серце крає...»
(«Конвалія» Леся Українка)
«...Надія, мов квітка лілеї, розквітла...» називається 2-й розділ виставки, де розміщені твори Лесі про її мрії на кращі часи. У поезіях поетеси : «Завітання» та «На давній мотив», квіти лілеї постають символічним втіленням людської надії – ніжної, іноді недосяжної, але такої бажаної та хвилюючої.
«...Радісна, тиха надія, мов квітка лілеї, розквітла.
Людська недоля будила не розпач в мені, а бажання
Кращої долі, яснішої, – той ідеал мені сяяв
В погляді яснім, і серце за ним поривалося линуть…»
(«Завітання» Леся Українка)
У 3-ому розділі під назвою «...Хай процвіта ваша воля, як рута!...» цікавого звучання у творах Лесі Українки набуває квітка рута. Вона символізує риси волі, тому тут представлена література на патріотичний мотив:
«... Хай процвіта ваша воля, як рута! Нащо здалась вам та пісня-отрута?
Вже досхочу зажили її ми, ви ж собі пісню створіте сами.
Пісню нову, щоб сіяла, як промінь, щоб гомоніла й буяла, як пломінь,
так, щоб червона ясна корогва з піснею вкупі творила дива!»
(«Ось вони йдуть…» Леся Українка)
«...Гордо палала троянда розкішна...» під такою назвою рясніє 4-й розділ виставки. Власним уособленням кохання у творчості Лесі є троянда – пишна, горда та чарівна красуня. Вона є символом смутного, нездійсненного та не забутого кохання («Твої листи пахнуть зов’ялими трояндами»).
«...Гордо палала троянда розкішна, найкраща з квіток, –
Барвою й пахом вродливиця пишна красила садок.
А соловейко троянді вродливій так любо співав,
Голосом дивним співець чарівливий садки розвивав…»
(«Співець» Леся Українка)
В останньому, 5-му розділі «Впала квіткою Ломикаменем, щоб імперію розвалити...» користувачі бібліотеки можуть познайомитися з літературною критикою про Лесю Українку.
Квіткою Ломикаменем назвав Лесю Українку А. Малишко як поетесу-борця. А все тому, що під час лікування в Криму, на вершині гори Ай-Петрі, Леся Українка побачила велику й чарівну квітку про яку написала:
«...Квітку ту вченії люди зовуть Saxifraga,
Нам, поетам, годиться назвати її ломикамінь
І шанувать її більше від пишного лавра».
(«Уривки з листа» Леся Українка)
Леся Українка любила природу настільки, що змогла виразити красу, ніжність і життєву силу цієї природи у слові. Її поезія і досі щедро квітки розсипає навколо...
Запрошуємо Вас до нашої бібліотеки відчути пахощі квіткових творів Лесі Українки!
Приєднуйтесь до нас у вайбері Сайт міста NovaKahovka.City
Леся Українка. «Мріє, не зрадь!» Читає Вероніка Багірова
«Не співайте мені» Слова: Леся Українка. Музика: Михайло Жербін. Виконує: Валерія Куркіна. Концертмейстер: Лідія Слабошпицька
Олександр Гунько читає авторський вірш "Леся Українка"
