Осені помахали терновими хустками в картинній галереї ім. А. С. Гавдзинського. Будемо чекати зиму! Двадцять дві хустини в експозиції, від яких очей не відірвати.
Ми не забули в цей день про сумну історію України, голодомор 1932-1933 років... Є куточок пам’яті у виставці.
А тернова хустка, як виявилося, зовсім не від нашого терену. Жив такий собі французький підприємець Гійом Луї Терно у 18-19 столітті. Саме він запровадив виробництво тонкої тканини з вовни, додаючи до неї козячий пух. Так і отримала назву «терно» тканина на честь її винахідника. На хустки з тонкої вовни набивали квіткові або східні (в турецький огірок) принти. Квіткові мотиви наносились виключно за художніми принципами, без апеляції до символіки. Малюнок наносився на тканину за допомогою вибійки. Вибійчані хустки імітували набагато дорожчі перські, індійські шалі, виготовлені вручну за допомогою багатоколірного жакардового ткання або вишиття.
Відомо, в кінці XIX століття на західних теренах України, що входили до складу Польщі, вартість хустки рівнялась оплаті 10 робочих днів сільського жителя.
Пік популярності хусток з тканини «Терно», або «тернових» хусток, припав на другу половину XIX століття, тоді їх виробляли на багатьох мануфактурах Західної України, а також завозили з Чехії, Угорщини та Франції. Ось так! А назв багато у цієї хустки. Вовняні хустки мануфактурного виробництва на Західні Україні називали «тернова», «шалянова», «салісуха», «бродська», на Лемківщині — «хустя», «хуша», «шмата», на Гуцульщині — «фустка», «фустина», на Покутті — «багрова хустка», у північно-західних районах Східної Галичини — «мацьок», у деяких місцевостях Поділля — «турпан», на Чернігівщині — «прохорівські бордусові», «карасирові» хустки.
У назвах фабричних хусток часто відображалось місце («брідські», «почаївські», «данилівські») та спосіб («мальованка») виготовлення.
Дякую Наталії Щербаковій, завсідниці нашій, яка пару місяців тому принесла хустку в галерею і запропонувала, в противагу виставці капелюшків, кинути клич і зібрати хустки у наших містянок. Ми так і зробили. Що вийшло з того – прийдіть подивіться!
А вечір закінчився імбирними пряниками і монотіпією – можете бачити на фото.
А ще лунали вірші і українські пісні.
А ще працювала маленька фотозона. Хто хотів – приміряв хустки і зробив фото. Між іншим вона буде працювати весь час дії виставки. Тільки зав’язати правильно хустку - то дуже нелегка справа. Приходьте будемо вчитися разом.
Дякуємо директору музичної школи Катерині Козловій за неперевершений міні-концерт двох юних акордеоністів Матвія Ющенка та Іллі Шевченка під керівництвом чудового керівника Валентини Коновалової.
Виставка працюватиме до Різдвяних свят!
Двері галереї відчинені для всіх!
