Під час карантину я спостерігаю, дію по-іншому, змінюю свій графік, звички і ставлення до інформації. На що довелось звернути увагу за цей час?
Обираю інформаційне поле. Спостерігаю у своєму оточенні два типи людей: ті, хто панікує при кожній новій інформації про коронавірус і лякає нею дітей і своїх близьких, і тих, хто намагається допомогти, підтримати, заспокоїти. У стані страху організм людини стає мішенню для хвороб. На мій погляд, ланцюжок простий: страх — це про стрес, є люди, які під час стресу їдять солоденьке або вживають алкоголь. Під час такого харчування закислюється організм людини. І вона стає мішенню для різних бактерій та вірусів. Коло замикається. І тут ще важливе питання — яку інформацію я розповсюджую серед людей?
Аналізую те, як діє система. Мета карантину — запобігти вибуху росту захворюваності. Для виживання виду у суспільстві відбувається сортування: хворих ізолюють в інфекційні відділення, здорових і умовно здорових застерігають носити маски, мити руки та не збиратися компаніями. Про профілактику — як застерегтися від вірусів, мало хто говорить. Навіть мас-медіа постійно звертає увагу на умовну відповідальність (штрафи, сидіти вдома). Транслюється, що особиста відповідальність — це необхідність носити маски і мити руки. Але цього не достатньо. Бо вберегти себе і своїх близьких — це про вміння навчитися управляти власним здоров’ям через правильне харчування, щоб імунна система вистояла під час вірусної атаки. Що для цього потрібно знати?
Розбираюся, як працює вірус в організмі. Щоб вірус проник до організму, йому потрібно потрапити на слизову оболонку, а потім пробити мембрану клітини і проникнути всередину. Оболонка клітини складається з ліпідного шару: ліпідів, білків і вуглеводів. А це Омега-3, лецитін, амінокислоти. Це ті компоненти, які входять до складу мембрани клітин і не дають їй проникнути вірусу. Чому саме літні люди стають мішенню для вірусів? Бо стан їх сполучних тканин з віком зношується. Особливо, коли вони не мали правильного харчування. Дехто із хворих мав звичку палити — теж надмірно навантажували легені. Саме за таких умов організм стає мішенню, бо йде додаткове навантаження на організм.
Створюю додаткові джерела доходу онлайн. Ситуація з карантином показала, який час кожна сім’я готова прожити в умовах карантину. Чи є заощадження, як звикли розподіляти сімейний бюджет, від кого він більше залежав. І тут знову повертаємося до теми накопичувального страхування як інструменту, про що я писала тут. Є багато інших короткочасних і довгострокових інструментів, але яйця в одному кошику точно не варто тримати. Більше постало питань: як планувати життя і свій день, коли невідомо, що буде завтра? Які з'являються ніші? Куди варто дивитися, на що виникає запит?
Намагаюсь домовлятися з рідним екологічно. Комунікації, взаєморозуміння, повага до потреб одне одного — ось які запити вийшли на перше місце в умовах замкнутого простору і ситуації невпевненості. Чи вміємо ми просити про допомогу? Чи вміємо домовлятися, враховуючи потреби один одного без ультиматумів? Чи готові просити вибачення? Чи налаштовані прощати та бачити більше кращого один в одному? Ці ситуації кожен з нас відчув на собі і у своєму оточенні.
Вчуся управляти власним здоров’ям. Ні медики, ні система охорони здоров’я, ні мій сімейний лікар не несе відповідальності за моє здоров’я. Тільки я. Бачу як знову система охорони здоров’я діє у світі.
Відновлення здоров’я — це не про лікування симптомів таблетками. Це про мій стиль життя, моє збалансоване харчування з дотриманням інтервалів у 3-3,5 години, без пропусків прийому їжі. Вуглеводні спокуси — кава з шоколадкою чи булочкою — це не прийом їжі, а обман організму. Швидка пуста енергія для клітин, які через годину-півтори знову попросять їсти. :)
Найголовніше у масовій свідомості ми знову пропускаємо — навчитися управляти власним здоров’ям через зміцнення імунітету. Розібратися, що конкретно мені потрібно вживати і як саме мій організм працює у стресовій ситуації? Центр громадського здоров’я та ЗМІ знову не помітили головного — наш організм схильний природою до самовідновлення. Те, що ми вживаємо, як живемо, скільки часу проводимо на повітрі — все це впливає на нашу імунну систему. Бо кисень, вода, сонце, вітаміни та мінерали покращують речовий обмін.
А в умовах карантину навпаки ми ще більше наражаємося на неправильний підхід — сидіння вдома замість прогулянки в парку чи в лісі, повноцінне харчування завдяки доходу, який не зменшився, менше стресів, бо всі члени родини зайняті своїми справами та реалізуються, і відтак організм краще адаптується. Мені здається, найголовніше розуміти сигнал власного організму — він сам підказує, чого йому не вистачає, головне, правильно розшифрувати це повідомлення :)
Самоорганізуватися самим та навчити самоорганізації дитину. Ще один пункт, який вартий уваги. Коли особисто у мене з’являється вільна хвилина, я її витрачаю на навчання чи читання, або перегляд відео, які допомагають змінити свої уявлення чи ставлення до чогось.
У самоорганізації дитини з’явився інший акцент — замість постійних нагадувань, що робити, вчу його планувати свій день самостійно. Скажу: це не просто і потребує багато терпіння. Планування складається з “потрібно” і “хочу”. Так балансуємо між тим, що необхідно зробити і тим, що надихає і приносить задоволення.
Нетворкінг — це будування нових професійних і соціальних зв’язків у своєму оточенні. Коли є таке коло однодумців, то простіше вирішувати різні життєві питання і реалізовувати проєкти — від рекомендацій хорошого працівника до події, яка надихне на нові рішення і чи подарує гарних друзів. Згадую принцип “друг мого друга мій друг”.
Одним словом, у непростий період нестабільності варто гуртуватися і об’єднуватися. І навчитися нести особисту відповідальність за управління здоров'ям, а не боротися з симптомами. Бережіть себе і своїх близьких!
