Судова реформа робить суддів неадекватними

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

Якось у проміжок часу між двома Майданами зустрів одного знайомого, який у 40+ пішов на пенсію з посади заступника начальника одного з райвідділів Херсонщини. Розказав, що навчається в Харкові у юридичному виші на «суддівському» факультеті, бо дуже хоче стати суддею. Через деякий час знову зустрілися. «Як справи, – питаю. – Можна привітати з суддівською мантією?»

Він якось сумно посміхнувся, а потім пояснив, що писав заяву на ім'я голови Апеляційного суду з відповідним проханням, мовляв, освіта й досвід є, готовий встати з усією пролетарською ненавистю до лав суддівського корпусу тим більше, що є вакансія в їх районі. А головний суддя області пояснив умови, за яких можна стати суддею: $100-120 тис. за посаду судді в місті (Херсон, Нова Каховка, Каховка) або $80 тис. за місце в райсуді. Знайомий знизав плечима та пішов собі геть. А вакансію зайняла людина, яка влізла в борги, але твердо вирішила боротися зі злочинністю. Це пролог до розКазочки.
А ось і сама ситуація від Олександр Сінілов з умовною назвою «Хай живе суддівська реформа».

«Це просто пи…ць якийсь! Уявіть собі таку картину. Отже! Виходжу значить я з обласної прокуратури міста Дніпра, куди заїжджав по робочих справах, проходжу трохи далі від виходу до автівки, як раптом чую на вулиці, прямісінько, якщо можна так сказати, на виході з прокуратури, поруч з яким стояло три прокурори і палили у громадському місці, чую відбірні гучні матюки, які вилітали разом із жовчу з жіночого роту. Я, почувши це, не міг залишитися осторонь! Прохожу мимо тієї кричущої жіночки і роблю їй зауваження – припинити сипати на всю вулицю відбірні матюки, та ще й щоб не ображала людей. Кажу їй дуже ввічливо, дослівно: «Шановна жіночка, припиніть, будь ласка, нецензурно лаятися на все місто, тому як тут все-таки ходять люди та діти – як вам не соромно!?..».

Один з прокурорів, який знає мене особисто, аж підскочив до мене і каже на вухо: «Олександре Валерійовичу, припини, кинь ці зауваження, тому як вона ж не проста жінка!» Але я не послухав прокурора і ще раз ввічливо попросив жіночку не лаятися на вулиці і не принижувати людей, за що є навіть адміністративне покарання, нагадав я їй.

А тепер, увага, відповідь тієї жіночки в мій бік: «Ты! Ты кто такой? Иди на..й куда шел – я знаю тебя, ты «конторская» сука! Я народная судья, и мне до пиз.. твои замечания, я личность неприкосновенная, что хочу то и делаю НА Украине!»

Ні! Ви зрозуміли? Вона каже навіть не у місті Дніпрі, що хоче то і робить, а в Україні.

Після чого я вчергове попередив жіночку-«суддю» про припинення з її боку хамити людям, мені, та гучно матюкатися – а навздогін додав, що «на днях, ось таке (?) ми затримували у Маріуполі, який теж уявляв себе недоторканим... Але її реально «зашторило», як то кажуть в таких випадках, коли людина в неадекваті, «нуль по масі». Вона все кричала і нецензурно лаялася, як припечена, мовляв: «Я судья и мне все до пиз... – только попадитесь мне, пожизненное у меня схлопочете!..». Що здивувало – вона не була на підпитку!

А, поки не забув! Як тільки та «суддя» почала майже кидатися на мене, тих знайомих прокурорів, які стояли і тільки почали палити, як повітрям здуло!

Тоді я вже не стерпів цього хамства і ввічливо, але гучно їй сказав: «Особисто мені все одно на ваш суддівський сан, який, я можу припинити прямо тут, не чекаючи на рішення Верховної Ради!». Люди почали аплодувати після цих слів. Люди мене в цьому підтримали – я маю на увазі вони підтримали мене у моїх зауваженнях та моїх словах на адресу так званої «судді», яка, зауважу, не надала посвідчення на моє прохання.

Це мракобісся з боку «судді» продовжувалося хвилин десять-п’ятнадцять, після чого, як все вже стихло, я знову побачив тих знайомих мені прокурорів, яким приблизно таке ж саме, як і «судді», я і висловив!

UPD: Прізвище та ім'я тієї, скоро вже екс-судді, встановлено! Відео-аудіо запис, який вівся з моєї автівки, біля якої все і трапилося, переданий за призначенням і взятий до розгляду».

Фото: ADC

Коментарі:

Останні новини