Іван Мазепа воював у наших місцях

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 27.03.2019 18:20
  • 0
Медіакіт сайту/ціни на рекламу

22 березня до Центральної міської бібліотеки завітали учні восьмого класу ЗОШ № 4 на караван історій «Мазепа: людина, політик, легенда», присвячений 380 річчю від дня народження Мазепи Івана Степановича (1639-1709) – українського військового, політичного і державного діяча. Гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави на Лівобережній (1687-1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704-1709). Князя Священної Римської імперії (1707-1709).

Бібліотекарі Світлана Сембратович та Валентина Акулова разом з молоддю простежили родовід, життєвий шлях, непересічні людські якості цього Великого Українця. Ім’я Мазепи відомо практично кожному громадянину України вже хоча б тому, що його портрет уміщено на десятигривневій банкноті. Народився Іван Мазепа 20 березня 1639 року в селі Мазепинці на Білоцерківщині – родовому гнізді дрібної української православної шляхти Мазеп-Колединських. Звідки походять Мазепи – достеменно невідомо, дехто припускає, що з Волині чи з Поділля. Їхнє прізвище походить від слова «мазати». Згідно зі словником видатного українського вченого Б. Грінченка, «мазепа» означає «замазура», а в переносному значенні цим словом окреслювали простака.

Особливо присутніх зацікавила розповідь про те, що представники шляхетного роду Мазеп-Колединських мали свій герб («Курч»), який здавна використовували українські князі та шляхтичі. «Курч» має такий вигляд: на червоному щиті, увінчаному короною, зображено срібний  хрест з підніжком, а вгорі хреста додано подобу латинської літери «V», в результаті чого весь цей знак нагадував грецьку літеру «іпсилон», Поверх цього хреста зображувався шолом (нашоломник – три страусових пера), праворуч – півмісяць, а ліворуч – шестикутна зірка.

І.Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років. Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури. Після обрання гетьманом намагався відновити авторитет гетьманства в Україні. Зробив великий внесок до економічно-культурного розвитку Лівобережжя. Перебуваючи під патронатом московського царя Петра I, проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького з кордонами часів Хмельниччини. Кавалер орденів Андрія Первозваного (1700) і Білого Орла (1705).

За освіченістю й загальною культурою з Іваном Мазепою не міг зрівнятись ні російський цар, ні будь-хто з російської еліти. На відміну від Петра І та його оточення український гетьман здобув блискучу освіту, володів вісьмома іноземними мовами: російською, польською, латинською, грецькою, італійською, французькою, німецькою, татарською. Кохався в літературі й мистецтві, був щедрим меценатом і покровителем Православної Церкви.

Стільки, як Іван Мазепа, для розвитку освіти, науки, архітектури не зробив жоден український гетьман. У народі ходило промовисте прислів’я «Від Богдана до Івана не було гетьмана».

Однак вирішальну свою справу – змагання за незалежну Україну – Іван Мазепа програв, що стало не тільки його особистою трагедією, а й справжньою катастрофою для всього українства. Сталось це на початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700-1721), гетьман І. Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.

У 1708 році таємно перейшов на бік противника Російської держави в Північній війні – шведського короля Карла XII, майже за рік до його розгрому російською армією. За зраду присязі відданий громадянській страті з позбавленням титулів і нагород, які він отримав від царя. Російська православна церква піддала Івана Мазепу анафемі, яка була проголошена у Троїцькій церкві у Глухові.

Діти переглянули відео «Іван Мазепа», з якого дізнались про Мазепу – романтичного героя. Цей хибний образ він отримав завдяки Яну Пасеку. Але цей вигаданий сюжет був із захватом сприйнятий рядом митців. До яких належать понад півтора десятка художників Франції, Німеччини, Польщі, Росії. Обігравали сюжет і поети та письменники (Д. Байрон, Б. Брехт, Ф.-М. Вольтер, В. Гюго, К. Рилєєв та ін.). Мазепі присвятили свої безсмертні твори композитори Ференц Ліст та Петро Чайковський та ін. Почули  про навчання юного Мазепи у Києво-Могилянській академії. Що змалку І. Мазепа обожнював книги. Він багато читав, все життя збирав книги й створив найкращу в Україні бібліотеку. Саме з неї він подарував Переяславській єпархії унікальну пам’ятку – Пересопницьке Євангеліє ХVІ ст., на якому й нині присягають Президенти України. Іван Мазепа – автор низки філософських дум і пісень, наприклад «Бесіда старого з тілом», «Ой, Іване, поповичу-гетьмане», «Псалом» та ін.

Гетьман неодноразово брав участь із своїм військом у Азово-Дніпровських походах (1695-1696 рр.). Так успішна облога фортеці Казикермен (біля сучасної Каховки) принесла Мазепі європейську славу. Гетьман довів, що він є талановитим полководцем.

Для України Полтавська битва стала справжньою катастрофою. Поразка прискорила падіння Української держави – Гетьманщини – та Запорізької Січі, віддала українські землі на поталу переможцю. Втікаючи після поразки від переслідування московської кінноти, Мазепа і Карл XII знайшли притулок у Молдовському князівстві, що належало Османській імперії. Тут, біля міста Бендери у селі Варниця, 21 або 22 вересня 1709 року Іван Мазепа помер і був похований. Згодом перепохований у Галаці (нині Румунія). Через два роки османські мародери зруйнували могилу. Згодом козаки перепоховали тіло старого гетьмана.

Проте справа Мазепи не минула дарма. Гетьман став символом прагнення української еліти до унезалежнення України від Росії. Соратники великого гетьмана продовжили його справу в еміграції. Обраний козаками-емігрантами новий гетьман Пилип Орлик до свого скону не припиняв боротьби за Україну.

У вересні 2018 року Вселенський патріархат після початку Надання автокефалії Українській православній церкві повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, яка була накладена 12 листопада 1708 року на українського гетьмана Івана Мазепу Російською православною церквою.

Вселенський Патріарх Варфоломій І у 2018 році оголосив зняття політичної російської анафеми з християнина Івана Мазепи, як незаконний акт РПЦ МП.

Доля Івана Мазепи цікавила багатьох відомих українських й закордонних письменників, поетів, художників , композиторів з різних країн: Франції, Англії, США, Канади, Польщі, Німеччини, Росії тощо.

Образ гетьмана Мазепи отримав велике поширення не тільки в зарубіжній літературі, а й у творах українських письменників: «Мазепа» – поема лорда Байрона; «Мазепа» – поема Віктора Гюго; «Полтава» – поема О. Пушкіна; «Молодість Мазепи» – М. Старицького; «Мазепа» – поема В. Сосюри; «Мотря», «Не вбивай», «Батурин», «Полтава», «З-під Полтави до Бендер» – пенталогія «МАЗЕПА» Б. Лепкого; «Мазепа, гетьман український» – поема С. Руданського; «Трагедія гетьмана Мазепи» – роман-есе В. Чемериса та ін.

Про гетьмана Мазепу зняті три художніх фільми:

«Мазепа» (1909) – німий художній короткометражний фільм В. Гончарова за мотивами поеми А. Пушкіна «Полтава»; «Мазепа» (1914) – фільм П. Чардиніна знятий за поемою Юліуша Словацького; «Молитва про гетьмана Мазепу» – український повнометражний художній фільм.

1704 рік... Саме той час, коли гетьман Іван Степанович Мазепа досяг вершини своєї могутності. На схилі літ своїх, маючи за плечима 65 років, раптом закохався він у надзвичайно вродливу дівчину — Мотрю, доньку генерального судді Війська Запорозького Василя Леонтійовича Кочубея.

Через спротив батьків побратися Івану та Мотрі так і не вдалося. Хоча Мазепа продовжував писати дівчині палкі листи із зізнаннями у вірності та коханні. До наших часів збереглося 12 листів, які просто дихають цією забороненою любов’ю. Врешті, у 1707 році Мотрю силою видали заміж. Та, вочевидь, дівчина не знайшла щастя у подружньому житті…

Восьмикласники отримали естетичну насолоду від перегляду слайдів із зображенням картин: «Український гетьман І. Мазепа» худ. Васильківський С.; «Мазепа на коні» худ. Ежен Делакруа; «Портрет Мазепи І.» худ. Павлусенко Н.; «Мотря Кочубей» худ. Рєпін І. та ін.

Мазепа Іван Степанович завдяки своїм природним здібностям, здобутій освіті, військовому вишколу став великим державотворцем, полководцем, дипломатом і культурним діячем, який творив нову ранньо-модерну Україну. Бурхлива життєдіяльність Мазепи й до цього часу оповита рядом таємниць та загадкових подій, які ще чекають на своє розкриття. Пам’ятаймо своїх героїв!

Коментарі:

Останні новини