Мозаїчне панно, присвячене історії міста, було довгі роки закрите рекламним банером фірми, яка знаходиться в підвальному приміщенні буд. 11 по вул. Французькій. За радянських часів тут був Будинок технічної творчості з різними гуртками для школярів. Улітку цього року студент Стефан Воронцов, який навчається в Вроцлаві, випадково побачив мозаїку, що виступала із-під банера.
Після довгих пошуків Стефан дізнався, що там знаходиться панно, створене на початку 1970-років. Директор агенції регіонального розвитку Вячеслав Костенюк попросив власника фірми зняти банер. А Стефан Воронцов разом із своїм товаришем Максимом Кільдеровим почали очищати панно від бруду, залишків клею і скотчу, якими сюди жителі приліплювали оголошення. Згодом до них приєдналися інші активісти й ентузіасти, і витвір монументального мистецтва очистили. Це була спільна акція з Новокаховським товариством охорони культурної спадщини - керівник Тетяна Євсєєва.
Стефан Воронцов
Але в деяких місцях мозаїка за майже півстоліття обсипалася. Тож іще належить її відновити. Як саме – знає автор цього панно, пенсіонер із Нової Каховки Володимир Вітюнін. Він приїхав у наше місто після закінчення Уральського училища прикладного мистецтва. І залишився тут на все життя.
– Я працював на електромашзаводі старшим інженером з естетики, була така посада, – розповів NovaKahovka.City Володимир Ілліч. – Займався наочною агітацією, робив малі архітектурні форми в місті, політичні стенди. Потім мене переманили на товари народного споживання. Розробляв упаковки для шашличниць, соковижималок, фритюрниць, макети обкладинок інструкцій, малюнки в них. Мені подобалася така робота. Ми щороку брали участь у обласних виставках товарів народного споживання.
Панно очищала група ентузіастів
Мозаїчне панно Володимир Вітюнін створював у 1972 році. Спочатку розробив загальний ескіз. Потім почалася ліпка.
– Я ліпив ліву сторону, – згадує ветеран заводу. – А праву – цеховий художник Іван Перехрестенко. У мене вийшло краще. Але я ще пишаюся тим, що розробив схему сходів до цього підвального приміщення. Вони вийшли не прямі, а напівколом. Хоча спочатку хотіли зробити просто два трапи. Я кажу: «Буде грязюка збиратися». Запропонував свій варіант. Так і зробили – у вигляді відкритої книги. Я потім навчався заочно в Києві, вивчав історію мистецтва.
За словами Вітюніна, панно спеціально створили на честь 50-річчя утворення СРСР. Про що свідчила меморіальна бронзова дошка справа від панно. Нині від неї лишилися тільки отвори від шурупів.
Стефан Воронцов і Володимир Вітюнін
– Я випадково побачив, як хлопці драїли панно, коли зняли банер, – згадує Володимир Ілліч. – Ну й написав у Фейсбуці, що я автор. Вони мене покликали, ми дві години з ними спілкувалися. На цьому панно нема нічого комуністичного чи партійного. Навіть червоного кольору немає. Зараз треба його реставрувати. Мозаїку можна виготовити. Там переважно потрібна голубого кольору. А потім наклеїти на хороший цемент. Тоді ми робили якісний розчин.
Володимир Вітюнін – художник-графік, автор ілюстрацій до збірника новокаховських поетів «Красуне Вічність» (2002). Сам теж давно пише вірші. Два роки тому удостоєний міської літературної премії ім. Анатолія Бахути.
До речі, в Новій Каховці є ще два мозаїчних панно радянської доби. Обидва вони знаходяться на торці двох корпусів місцевого агроколеджу. Їх можна побачити з вул. Дружби. Одне з них уславлює СРСР, а інше присвячене Московській Олімпіаді 1980 року.
Панно на першому корпусі агроколеджу
Панно на другому корпусі агроколеджу
