"Без цієї позики нашу фінансову систему чекає обвал": Михайло Гончар про підвищення ціни на газ

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 21.10.2018 20:29
  • 0

З 1 листопада ціна на газ для населення в Україні зросте на 23,5%. Про це прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив на екстреному засіданні уряду. За його словами, якщо не буде вирішене питання щодо ціни на газ, може бути розірвана співпраця з Міжнародним валютним фондом, що призведе до дефолту в країні. Йдеться про позику в 4 мільярди доларів, які дадуть в нинішньому і наступному році кількома траншами. Отже, замість 6,96 грн за кубометр тепер домогосподарства платитимуть 8,55.

Михайло Гончар Еспресо

— Це підвищення необхідне для того, щоб МВФ виділив черговий кредит Україні, — пояснює для NovaKahovka.City нафтогазовий експерт, президент центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар. — Без цієї позики нашу фінансову систему чекає обвал. Тому попри всю непопулярність цього кроку уряд обирає найменше зло. Краще підвищити ціни, ніж допустити обвал гривні.

— А чому уряд так дохазяйнувався — до переддефолтного стану?

— Це питання не тільки до цього уряду, а й до попередніх, включаючи «папєрєдніков» (уряд Миколи Азарова – ред). Вони набралися різних кредитів, а пік виплат по них припадає на 2019 рік. Тому якщо не буде чергового траншу, то фінансова система країни обвалиться.

— Тобто, ми беремо нову позику для виплати старих боргів?

– По суті так. До того ж кредити від МВФ ідуть не в економіку, а на підтримку макроекономічної стабільності і національної валюти. Для нас це важливо. Просто останні 4 роки уряд тягнув із поступовим підвищенням тарифів на газ. А тепер це доводиться робити швидко.

—​​​​​​​ Наскільки обґрунтована ця ціна —​​​​​​​ 8,55?

– Про конкретну ціну можна, звичайно, сперечатися. Вимога МВФ до «Нафтогазу» була підвищити ціну газу на 60%. То 23,5% виглядає щадним варіантом. Ми прийшли до ситуації, коли є дві ціни на газ — для підприємств і населення. У 2016 році така ситуація була подолана, тобто тарифи зрівнялися. А потім паритет знову порушився. У нас є залізний аргумент: дві третини газу, який споживає Україна, — внутрішнього видобутку. Лише третина — імпортне паливо. Ми споживаємо на рік 31 мільярд кубів газу, добуваємо біля 20. Тому для нас прив’язка до імпортної ціни некоректна. Але для МВФ наші аргументи — як горох об стінку.  

—​​​​​​​ Які стимули дасть це підвищення тарифів?

— Маємо кінець-кінцем вийти на самозабезпечення газом. Для цього потрібні інвестиції в розвиток газовидобування. Інвестиції можна взяти тільки з тарифу для кінцевих споживачів. Нині компанія «Укргазовидобування» розширює видобуток за рахунок підвищених тарифів, які ми платимо останні 2 роки. Тому сенс у ще одному підвищенні є. Але уряд поки що чітко це не пояснює. Мабуть, урядовці бояться пояснювати непопулярні рішення.

Для МВФ важливо, щоб наші гроші не пішли в чиюсь кишеню, а були використані на розширення власного газовидобутку. Так, ціни на газ будуть зростати іще. Але коли ми через років 3 вийдемо на самозабезпечення, вони підуть вниз. Та цього ніхто не говорить. Бо перед виборами усі хочуть виглядати красиво.

—​​​​​​​ А крім газу, чим можна стабілізувати фінанси?

– МВФ дивиться з точки зору того, як Україна поверне гроші. Вони бачать, що найбільш прибуткове підприємство, яке платить найбільше податків, — «Нафтогаз». Тому їх логіка пряма і примітивна: підвищуйте ціни, тоді гарантовано повернете наші гроші. По-друге, різна ціна на газ для промисловості і громадян веде до зловживань і корупційних схем.

Звісно, є інші способи поповнити наш бюджет. Наприклад, за рахунок митниці. Треба подивитися, які збори вона приносить державі. Але це складніше і потрібує часу. А тут віддача буде відразу.

—​​​​​​​ Тобто, найпростіше взяти гроші у народу і віддати МВФ борги уряду?

— Усе залежить від того, як працювати з позиками МВФ. Інші країни беруть короткострокові кредити і намагаються їх швидко погасити. А не сидять по 20 років на голці МВФ, як наші урядовці. Треба брати гроші на кілька років, проводити необхідні реформи і повертати.

Для нас іще важливий нинішній кредит тим, що це дасть позитивний сигнал міжнародним фінансовим організаціям, банкам та інвесторам. Для них це індикатор того, що з цією країною можна мати справу. Тож виникає можливість, наприклад, домовлятися з Європейським банком реконструкції і розвитку про кредити на впровадження програми енергоефективності.

Коментарі:

Останні новини