Чотири години тривали в Новій Каховці громадські слухання на тему «Забезпечення біологічної безпеки міського середовища. Шляхи рішень. Ситуація з бездоглядними тваринами у місті». Захід вийшов за формат звичайних слухань, адже під час нього відбулася презентація та два включення через ZOOM із Києва і Попасної з Луганщини.
Слухання організовано за ініціативи ГО «Ми – новокаховчани» та «Зооконтроль» із Харкова та підтримки Новокаховського виконкому. В них взяли участь депутати міськради, кінологи, активісти, а також представники сусідніх територіальних громад – Каховської, Бериславської і Таврійської.
Як зазначила Олена Бондарчук, куратор проекту «Громадські слухання. Україна» ГО «Зооконтроль», такий захід необхідний для порозуміння громади і влади, а також усього суспільства.
– У Донецькій і Луганській областях проблеми з безпритульними собаками вирішують, – підкреслила вона. – Вам також це під силу.
Біологічна безпека і сказ
Однак шляхи рішень, за словами виступаючої, знаходяться у всеукраїнській площині. Адже наприклад, виконком не має важелів впливу на Держпродспоживслужбу (колишню санстанцію), поліцію та інші державні структури, що діють на території громади. До слова, представники Держпродспоживслужби, МОЗ та ветеринарної медицини на слухання не явилися.
До розмови через пряме включення приєднався національний експерт зі сказу тварин, професор Національного університету біоресурсів і природокористування Віталій Нєдосєков. Він зазначив, що біологічна безпека міста – це не тільки проблема безпритульних тварин. В Україні існує висока небезпека сказу. Бо якщо скажена собака укусить людину, то це може привести до смерті. Наша держава зобов’язалася перед Європою вирішити проблему сказу до 2030 року. “У гуманному суспільстві головна цінність – життя людини”, — підкреслив Віталій Нєдосєков. Він поділився своїми думками, як протидіяти поширенню сказу. Безпритульним собакам необхідно робити не тільки стерилізацію, а й вакцинацію.
Щодо створення притулку для собак, то професор цю ідею не підтримав. Наприклад, в Італії громадяни жертвують кошти на такі притулки, а потім забирають собак. У нас такої культури нема. Створення ж комунального закладу може привести до того, що собаки в притулку заражатимуть одне одного. А на місце тих, що заберуть з вулиць міста, з’являться нові.
Створити працюючу міську програму
Досвідом роботи по вирішенню проблем безпритульних собак поділився заступник голови військово-цивільної адміністрації міста Попасної Дмитро Хащенко. Він зазначив, що пілотний проєкт запустили ще в 2017 році. Тоді в місті нараховувалося біля 500 бродячих собак.
– Треба працювати 5 років, щоб побачити результат стерилізації і вакцинації, – наголосив він.
Професор Недосєков додав, що проблемою безпритульних собак мають опікуватися місцева влада, волонтери та служби, що мають до цього стосунок. Організації, які займаються цим питанням потрібні ліцензії і дозволи. Також мають бути бригади, які б проходили тренінги по відлову і поводженню із собаками. А без міської програми домогтися результатів буде неможливо.
Як зменшити популяцію собак
Виступаючі розповідали про місця скупчення безпритульних собак у місті. Говорили про те, що великі зграї становлять небезпеку для фізичного і психічного здоров’я громадян, особливо дітей. Лунали пропозиції про необхідність створення собачого притулку і реєстрації тварин. Звертали увагу на відсутність лабораторії для дослідження укусу тварини тощо. Були й радикальні пропозиції – присипляти безхатніх собак. Але більшість із цим не погоджувалися.
У дворах часто з'являються цілі виводки цуценят. Їх доглядають і дорослі, і діти.
– Бездомний собака просто так на вулиці не з’являється, – підкреслила Олена Бондарчук. Це роблять люди. І проблема вивезенням псів за територію міста не вирішиться. Це варто робити системно. Тварин потрібно не тільки простерилізувати та чіпувати, а й внести в єдиний реєстр, працювати з ними. І тоді протягом п’яти років можна зменшити популяцію.
Пролунала і така цифра: 80% агресії собак спровоковано людьми. Є в нашій країні і собаконенависники, які вішають, труять, вбивають беззахисних тварин.
Що вирішили на слуханнях
Зрештою після непростих, часом бурхливих обговорень учасники слухань ухвалили рішення з двох пунктів.
1. Звернутися до місцевої влади із пропозицією розробити проєкт Програми поводження з тваринами в місті Нова Каховка Херсонської області для біологічної безпеки міста. Після чого винести її на обговорення та затвердження.
2. Підтримати ініціативу громадської організації «Зооконтроль» і звернутися до Конгресу місцевих та регіональних влад України. Запропонувати затвердження Державної методології для органів місцевого самоврядування. Головна мета методології — вирішити існуючу в Україні проблему з безпритульними тваринами для біологічної безпеки міст.
– Два роки підряд на стерилізацію і вакцинацію бродячих собак в місті виділяли по 100 тисяч гривень, – прокоментував заступник міського голови Леонід Чурсинов. – Суми вистачало в кращому випадку на сотню тварин. Цього року фінансування стерилізації і вакцинації становить 450 тисяч. Цього достатньо на три сотні собак. Якщо зуміємо витримати такий темп і надалі, то років через 5 їх чисельність почне поступово скорочуватися сама по собі, і ні в яких притулках необхідності не буде.
Відтепер ГО «Ми – новокаховчани» та «Зооконтроль» із Харкова разом з міськими службами розробляють програму поводження з тваринами в місті. До цього через депутатів міської ради може долучитися кожен бажаючий.
– На сайті міської ради протягом 10 днів буде відкрито онлайн-ресурс «Біологічна безпека міста. Пропозиції до проєкту «Програма поводження з тваринами у місті», – говорить Олена Бондарчук. Сюди свої пропозиції може надсилати кожен зацікавлений громадянин або громадська організація.
Як це відбуватиметься надалі? Слідкуйте за публікаціями Нова Каховка сіті у ФБ.
Фото автора
