У Нову Каховку приїхали нащадки Григорія Довженка

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 14.06.2019 15:28
  • 0
Медіакіт сайту/ціни на рекламу

13 червня до Нової Каховки приїхали нащадки Григорія Довженка – художника-бойчукіста, автора кам’яних вишиванок. Під час будівництва міста на початку 1950-х років він із сином Тарасом та групою студентів створював архітектурні орнаменти на громадських будівлях та житлових будинках. Ці орнаменти у 2015 році місцеві активісти назвали «кам’яними вишиванками». Уже понад 2 роки волонтери їх реставрують.

До Нової Каховки на кілька днів завітали онуки Григорія Овксентійовича – Валентина Володимирівна Юр’єва з Баштанки (батьківщини художника) та Олена Тарасівна Довженко з Києва, а також правнучка Оксана Кравченко з Одеси.

Вони привезли з Баштанки фотовиставку про життєвий і творчий шлях Г. Довженка та кілька його станкових робіт. Відкриття виставки відбулося у міському Палаці культури. Гостей привітав мер Нової Каховки Володимир Коваленко.

Місто – музей пам’яті

– Для нашої родини сьогодні особливий день, – сказала в своєму слові Олена Довженко. – Ми приїхали невеликою делегацією, але багато наших дітей, онуків правнуків, праправнуків Григорія Овксентійовича слідкують за нашим візитом. Ми для себе відкрили ваше чудове місто, як музей пам’яті нашого діда. Мій батько Тарас Григорович теж працював тут під час студентської практики і виконав багато з цих робіт. Я хочу передати низький уклін кожній новокаховській родині за те, що місто змогло зберегти таку унікальну красу.

Вона розповіла, що коли Григорій Овксентійович працював над оздобленням Нової Каховки, то у своїх щоденниках на листах описував кожен об’єкт з великою любов’ю. І тепер він повернувся сюди своїми станковими роботами, фотоекспозицією, стендами, на яких викладені факти його життя і творчості. Місто ввібрало його енергетику і тому ці чудові орнаменти збереглися. І нині Нова Каховка завдяки ним стає відомою на Україну і весь світ. Кам’яними вишиванками починають цікавитися журналісти іноземних інформагентств.

На відкритті виставки

Старша двоюрідна сестра пані Олени Валентина Юр’єва поділилася спогадами про свого знаменитого дядька. Згадала, як ще малою дівчинкою сиділа у нього на руках. Як він уже в літньому віці напам’ять декламував «Катерину» і «Наймичку» Тараса Шевченка. Вона все життя прожила у Баштанці на Миколаївщині і є найбільшим знавцем історії роду Довженків.

– Я дуже зворушена і вдячна новокаховчанам за те, що ви так любите своє місто і бережете його, – каже Валентина Володимирівна. – І якби мені випало почати життя спочатку, я б вибрала Нову Каховку.

Вона поділилася мрією створити музей творчості Григорія Довженка. І, на її думку, найкраще було б це зробити в Новій Каховці. Адже тут він втілив свій наймасштабніший творчий проект.

Потім присутні ознайомилися з експозицією виставки, а Валентина Довженко провела своєрідну екскурсію для мера та депутатів міськради, коментуючи з життя свого знаменитого діда.

Ролі громади і влади

У той же день гості провели зустріч із творчою інтелігенцією та волонтерами в Clever Club на вул. Букіна.

Модератор зустрічі Тетяна Федчук розповіла про проблеми з реставрацією архітектурних орнаментів Григорія Довженка в історичній частині міста, яка два роки тому внесена до Державного реєстру пам’яток культури.

– Але наша влада нічого не зробила для того, щоб пояснити людям, чому ми повинні зберігати кам’яні вишиванки, – сказала вона. – Хоча відділ культури отримав грант майже на 500 тисяч на їх популяризацію. За умовами грант має бути сталим. Тому міський голова видав розпорядження про те, що головний архітектор повинен підготувати і затвердити на сесії порядок спілкування відділу архітектори з мешканцями міста по кам’яних вишиванках. Коли я подала запит в мерію, коли буде зроблений такий документ, мені відповіли, що це непублічна інформація.

 

Далі Т. Федчук сказала, що Нова Каховка внесена до списку історичних міст України, і місцева влада має виконувати охоронні функції по збереженню пам’яток історії і культури. Тому в місті має бути створений орган охорони культурної спадщини. Але виконком не збирається створювати такий орган і укладати охоронні договори. Зате мер видає дозволи на утеплення будинків історичної частини міста. У результаті деякі архітектурні орнаменти закривають теплоізоляційними плитами. Але утеплювати не можна навіть ті будинки, на яких нема орнаментів. Між тим мешканці проводять газові труби по вишиванках, ставлять на них витяжки газового опалення, роблять прибудови, якими закривають орнаменти, тощо. Крім того, проти цих пам’яток працює і час, який їх руйнує.

Поза тим відновленням і реставрацією кам’яних вишиванок займаються лише ентузіасти і волонтери під керівництвом архітектора Тетяни Євсєєвої. Та вони можуть у рік відновити орнаменти на 2-3 будинках, а їх 120. Таким темпами на всю реставрацію може піти півстоліття. Хоча на це можна отримати гранти. Але участь місцевої влади обов’язкова. Та вона не хоче брати в цьому участі.

Операція «Реставрація»

Крім того, присутні подивилися фотографії ті відеоролики на тему збереження архітектурних орнаментів Григорія Довженка. У тому числі, ролик, який знімала історична експедиція з Литви. Це відео про кам’яні вишиванки Нової Каховки було показано на Литовському телебаченні. Волонтери також розповідали про свою роботу і залученню до неї студентів місцевого профтехучилища, майбутніх штукатурів.  

Під час загальної розмови гості й активісти міста згадували історію міста, говорили про його архітектуру і пам’ятні місця. Волонтери поділилися мрією: зробити електронний каталог усіх кам’яних вишиванок. Олена Довженко продемонструвала щоденники, листи і світлини з архіву Г. Довженка і подякувала волонтерам за їх самовіддану роботу по відновленню орнаментів.

Наступного дня делегація нащадків Г. Довженка побувала в картинній галереї міста, на виставці робіт випускників художньої школи. Олена Довженко вручила подарунки авторам 4-ох картин, які зобразили кам’яні вишиванки з будівель історичної частини міста. А бібліотекар Євгенія Ісакова провели для дітей майстер-клас по виготовленню витинанок.

 

А потім гості взяли участь у реставраційних роботах на будинку №45 по вул. Історичній. Їм дали завдання очистити один з орнаментів.

– Робота, скажу вам, тяжка, – ділиться враженнями Олена Тарасівна. – Але ми справилися. Працювали дві години. Навіть трохи пофарбували вишиванку. Тепер пишаємося тим, що долучилися до відновлення дідусевої спадщини.  

Коментарі:

Останні новини