Заступник Генпрокурора Віктор Трепак заявив, що розслідування нападу на українську журналістку Катерину Гандзюк показало, що в українських областях існують досить потужні клани. Такі клани є не тільки в Херсоні – подібні ситуації вже траплялись у Одесу, Миколаїв, Харків. Очікується, що ситуація з місцевими угрупуваннями тільки погіршиться на тлі децентралізації, якщо не буде перезавантажена силова вертикаль і суди. Про це Трепак розповів в інтерв'ю для ZN.UA.
На його думку, децентралізація погіршить стан з місцевими угрупуваннями, якщо в Україні не буде чесної правоохоронної системи та справедливого суду.
«Розслідування «справи Гандзюк» показує, що Херсонщина — це область, де діє потужний клан, який панує у регіоні і якого реально бояться. Його мета — отримання наживи з використанням владних можливостей. Під цим кланом знаходяться правоохоронні органи. Усі ключові економічні, політичні та інші питання вирішуються головними дійовими особами цього клану, частина яких фігурує у цьому кримінальному провадженні. Клан має серйозні міжнародні зв'язки, зокрема в Європі. Можу сказати, що Левін знайшов сховище у Болгарії зовсім не випадково» - розповідає заступник Генпрокурора.
За словами Трепака, розвитку кланових угрупувань сприяла відсутність належної реакції держави на такі злочини. Представники херсонського клану мали бізнес-інтереси на окупованій Росією території, зокрема в Криму.
Заступник Генпрокурора Віктор Трепак
«У контексті нинішньої ситуації на цю обставину не можна не звертати уваги. Адже Херсонська область, яка межує з окупованим Кримом, є стратегічно важливою для російських спецслужб. Вони зацікавлені у посиленні своїх позицій у цьому регіоні, збільшенні впливу через агентуру, проведення різного роду спецоперацій, корумпування представників влади, використання кримінальних структур, придушення патріотичних рухів», - зазначив Віктор Трепак.
Чим далі просувається розслідування справи Катерини Гандзюк, тим критичнішою з'ясовується ситуація. На думку заступника Генпрокура, якщо проблему клановості кардинально не розв'язати зараз, то уже в найближчому майбутньому вона може істотно загостритися. Особливо з урахуванням проведення децентралізації, яка посилює місцеву владу, а отже й призведе до посилення існуючих кланів. Тому цю проблему слід розглядати в контексті національної безпеки і державного суверенітету.
Нагадаємо, напад на виконуючу обов’язки керуючого справами Херсонської міської ради Катерину Гандзюк було скоєно 31 липня 2018 року в Херсоні. Невідомий облив її сірчаною кислотою, через що жінка зазнала хімічних опіків тулуба, рук і обличчя (понад 35% тіла).
Нацполіція затримала п’ятьох підозрюваних у скоєнні злочину. Один з організаторів нападу на активістку служив у поліції та брав участь в АТО.
4 листопада 2018 року Гандзюк померла у лікарні. Слідчі змінили кваліфікацію нападу на закінчений злочин. 5 листопада поліція за рішенням ГПУ передала справу про вбивство активістки для розслідування в СБУ.
12 листопада у справі про вбивство активістки був заарештований колишній помічник народного депутата Миколи Паламарчука Ігор Павловський.
Також 11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила підозру в організації убивства Катерини Гандзюк голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру. Він зазначив, що не був знайомий із загиблою активісткою, але готовий співпрацювати зі слідством.
На причетність до вбивства Катерини Гандзюк перевіряється низка осіб. Серед них колишній глава Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв та екс-заступник глави Херсонської ОДА Євген Рищук.
