22 липня в Новій Каховці на Херсонщині відбувся «круглий стіл» аграріїв з різних областей України. Обговорювалася нагальна проблема: як «реанімувати» системи зрошення в Україні. Захід організувала Всеукраїнська аграрна рада – ВАР. У ньому також взяли участь експерти і представники обласної і центральної влади та кілька народних депутатів. Захід пройшов у комплексі відпочинку "Прем'єр".
Питання зрошення полів особливо актуально постало цього року, коли Південь України постраждав від аномальної посухи. Наприклад, на Одещині, яка зазнала збитків найбільше, загинула третина урожаю озимих. Урятувати поля могла би система зрошення, але її майже всю порізали та повивозили на брухт. Наразі в нашій країні близько 2,17 млн га поливних земель, з яких через занепад більшої частини зрошувальних систем поливається лише близько 500 тис га, тобто одна чверть. Зрошувальна система України потребує якнайшвидшої «реанімації», задля чого необхідно напрацювати дієвий механізм її відновлення.
Потрібна національна програма
Голова ВАР Андрій Дикун у своєму виступі наголосив на тому, що необхідно розробити національну програму зрошення.
– Ми вважаємо, що в цьому плані держава повинна підтримувати сільське господарство тому, що інвестувавши раз, держава продовжує отримувати прибуток ще багато років, – підкреслив він. – Тому варто думати, як захистити діючих інвесторів, як створити умови, щоб аграрії не боялись інвестували кошти у зрошення. Тому сподіваємось, що за підтримки народних депутатів ми можемо найближчим часом презентувати наше єдине бачення і стратегію розвитку зрошувальної системи в Україні.
Криком відчаю можна назвати виступ представниці аграрного сектору з Одещини Алли Стоянової. Вона зазначила, що в області лишилося тільки 2% зрошуваних сільськогосподарських земель. Через це Україна може повністю втратити вирощення рису.
Алла Стоянова
– Україні треба 200 тисяч тонн рису на рік, – каже Алла Стоянова. – Одещина дає 60 тисяч, хоча ми можемо повністю забезпечити потреби країни. А поки що імпортери завозять рис із В’єтнаму, Індії, Пакистану. Через посуху цього року третина аграрних господарств – банкрути. В області вже сталося два випадки суїциду серед аграріїв.
За зрошенням – майбутнє
Зрошення підвищує урожайність мінімум в 1,5-2 рази, переконаний член правління ВАР з Херсонщини, керівник компанії ТОВ «Агропродукт ЛТД» Володимир Хвостов. Підприємство знаходиться в Новонаталівці Чаплинського району. Він навів приклади: гектар пшениці без зрошення дає до 40 центнерів, а з поливом – 80-90. На богарі соя взагалі не росте, а на поливних землях можна отримати 40 центнерів з гектара. Тож аграрії побудували тут зрошувальні системи із насосною станцією на площі 956 га.
– Зіткнулися із проблемою відведення земельної ділянки під насосну станцію, тому у нас вона стоїть на воді, – каже Володимир Хвостов. – Інша проблема – це питання, пов’язані з підключенням до електромережі. Вимоги складені так, аби ви в жодному разі не змогли їх реалізувати. І, звичайно ж, найбільше питання – розмір інвестицій. Загальна сума будівництва і матеріалів – близько 46 млн грн, що в розрахунку на 1 га дорівнює близько 48 тис. грн. Тобто за 2 тис. доларів ви отримаєте 1 га зрошення «під ключ», – зазначив член правління ВАР.
За словами Хвостова, термін окупності побудованої зрошувальної системи – 4-5 років. Однак за цим – майбутнє сільського господарства і зрошення в Україні потрібно відновлювати.
Хто вставляє «п’ять копійок»
Виступаючі аграрії з Миколаївщини, Дніпропетровщини, Запоріжжя окреслили увесь спектр проблем в українському аграрному секторі. Говорили про великі втрати води на зрошенні через те, що насосні станції експлуатуються ще з радянських часів і вичерпали свій ресурс. Тож настав час будувати сучасні КНС, які завдяки діджиталізації можуть працювати значно ефективніше. Нарікали на дорогу електроенергію, зазначаючи, що введення ринку в енергетиці не призвело до її здешевлення. До того ж, тариф на воду за останні 4 роки зріс у 3,5 разу.
Виступає Володимир Хвостов
– Сьогодні в Україні зупиняють атомні енергоблоки, тому що немає куди використовувати нічну електроенергію, – каже представник ВАР з Херсонщини Сергій Рибалко. – Але саме зрошення споживає нічну електроенергію. І ця електроенергія для нас дуже важлива. Закликаю народних депутатів сприяти в організації зустрічі з Міністерством енергетики, представниками енергетичного ринку, Асоціацією водокористувачів. На державному рівні потрібно вирішити продаж атомної електроенергії аграріям для використання під час зрошення.
Дивно й те, що аграрії отримують електроенергію на зрошення не напряму від обленерго, а через облводгоспи, які накручують свої «п’ять копійок».
– Ноги ростуть в Держводагентстві, – емоційно висловився один з виступаючих. – Там починається корупція. Припиніть брати з нас гроші.
Ці слова присутні підтримали схвальними оплесками.
Чи почує держава аграріїв
– Ми відреагуємо на ваші претензії, – пообіцяв представник агентства. – Ми вас чуємо і відкриті для діалогу.
Також лунали пропозиції створити об’єднання водокористувачів. Говорили й про те, що краще в аграрний сектор залучити вітчизняних інвесторів, ніж зарубіжних, яких шукає нині команда президента України.
михайло Ромащенко
Україна – лідер у світі по зростанню середньорічної температури – понад 0,6 градуса Цельсія за 10 років, розповів директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Ромащенко. Температура в Україні до 2050-го року зросте на 2,2-2,5 градуса, до 2100-го – на 3,1-3,3 градуси – такі результати моделювання науковцями кліматичних змін в Україні. При цьому дефіцит вологи у 2050 році становитиме 550-570 мм, у 2100-му – 700 мм. Як зазначив науковець, за таких умов єдиним фактором забезпечення сталості сільськогосподарського виробництва, особливо на Півдні, є розвиток зрошення.
Аграрії сподіваються, що присутні на «круглому столі» народні депутати Ігор Колихаєв, Ігор Палиця, Ыван Чайківський, Олександр Ковальчук та інші допоможуть їм вирішити законодавчі питання щодо відновлення зрошення на Півдні України.
– Ми зібралися тут, щоб нас почули народні депутати, – сказав у своєму виступі Володимир Хвостов. – Щоб показати, що проблеми, які ми обговорюємо, не надумані. Їх треба вирішувати, бо вони пов’язані з продовольчою безпекою держави.
