Новокаховський завод частикових риб давно і плідно співпрацює з Херсонським державним аграрним університетом. Тож природньо, що на підприємстві успішно працюють його випускники. Серед них і директор заводу Ігор Михайлович Дикуха.
Нещодавно на заводі побувала група студентів 1-5 курсів – майбутні рибоводи і екологи. Їх привезли доценти кафедри водних біоресурсів і аквакультури факультету рибного господарства та природокористування – кандидат сільськогосподарських наук Володимир Олександрович Корнієнко та кандидат біологічних наук Костянтин Миколайович Гейна.
Перед студентами виступає директор заводу Ігор Дикуха
Офіційна зустріч господарів з гостями відбулася в актовому залі підприємства.
– Я свого часу теж закінчив аграрний університет, – звернувся до студентів директор заводу Ігор Дикуха. – Він тоді був ще сільськогосподарським інститутом. Ті, знання, що отримав у його стінах, досі працюють, і я ними користуюся. Знання хімії, біології, фізіології, ветеринарії, біології і досвід під час виробничої практики дуже допомагають у моїй роботі. Тоді були непрості часи. Ми їздили практично по всій Україні – бували на рибозаводах у Полтаві, Одесі, на Херсонщині.
Студентів привезли для того, щоб вони побачили унікальний процес – утворення аборигенів риб. Ця технологія відпрацьована на рибозаводі давно. Зокрема, отримання молоді щуки.
– Ви побачите цей процес, зможете взяти рибу в руки, потримати, подивитися, чим відрізняється самець від самки, – продовжує Ігор Михайлович. – Дізнаєтеся, як готуються ставки для нересту. Тут є свої особливості. Скажімо, хижаки досить ефективно використовують один одного як їжу. Самки щук можуть з’їдати самців.
Студенти в лабораторії
Екскурсія по заводу почалася для майбутніх фахівців із лабораторії. Тут вони побачили препаровану щуку середнього ступеня зрілості, дізналися, що в грамі ікри в середньому 170 ікринок. Але виживають із них лише 8-10%. Раз на місяць спеціалісти лабораторії роблять повний аналіз води у ставках на нітрати і фосфор.
Далі група відправилася автобусом на ставки. Там якраз ішов робочий процес – перевезення самок щук із малих ставків, де вони перебували досі, у більші – для нересту. Робітники виловлювали по одній особині садком, виносили у спеціальне металеве корито, оглядали і закидали в бочку для перевезення.
Володимир Корнієнко пояснює студентам премудрості нересту щук
– Рибоводи, підходьте ближче, – гукає Володимир Олександрович. – Щуку треба брати ось так. Черевце має бути м’яким. Бачте, вона готова до нересту.
Студенти дивляться з цікавістю, знімають дійство на смартфони, жваво обговорюють.
– Наш завод – найкрупніший у Європі, – розповідає по ходу екскурсії головний рибовод підприємства Людмила Володимирівна. – Загальна площа – понад 1000 гектарів, з них понад 800 га займають 44 ставки. Вода в них подається через сито-капронові фільтри. Одна самка дає 500 личинок. Випуск мальків очікуємо 25-27 квітня.
Рибоводи дістають щук зі ставка
– Не може бути виробництво без науки і навчального процесу. Це триєдиний комплекс, – ділиться з NovaKahovka.City Володимир Корнієнко. – На такі заняття ми приїжджаємо постійно. Наші студенти проходять тут навчальну і виробничу та переддипломну практику. Пишуть дипломні роботи на досвіді цього підприємства. Вносять свою наукову і практичну лепту, а потім приходять сюди працювати.
– Наші традиційні відносини із аграрним університетом постараємося зробити у цьому році інтенсивнішими, – додає Ігор Дикуха. – Адже нинішні студенти – це наше майбутнє. Якщо не будемо разом його будувати, то житимемо в минулому.
Студенти оглядають ставок для нересту щук
Новокаховський рибоводний завод частикових риб є державним підприємством та фінансується із загального державного бюджету. Введений в експлуатацію 26 грудня 1986 року.
Проектна потужність рибозаводу становить до 4,5 млн штук дволітків рослиноїдних видів риб та коропа щорічно. Завдання заводу – вселення в Каховське водосховище та Дніпро рослиноїдних видів риб, які живляться нижніми водоростями, що дозволяє понизити їх біомасу, покращити екологічний стан водойм, а також збільшити обсяги промислового вилову риби. За роки роботи завод також зарибляв Київське і Дністровське водосховище, Південний Буг та інші акваторії України.
