Хасиди не збираються повертатися додому, а хочуть святкувати Рош ха-Шана (юдейський Новий рік, цьогоріч святкується 19 вересня) на кордоні України. Зараз на українсько-білоруському кордоні знаходиться близько тисячі хасидів. Вони перебувають там з 15 вересня.
Більшість каже, що не знали про заборону перетину кордону України (у зв’язку з коронавірусом цьогоріч хасидам заборонили паломництво) і до останнього сподівалися, що їх пропустять. Зараз їм дають їжу та воду, ось тільки, зі слів паломників, вночі вже спати досить холодно.
Хасиди на кордоні Білорусі і України
А сьогодні, в надії на те, що їх таки завезуть в Умань, вони навіть переодягнулися в українські народні костюми та заспівали наш гімн.
Відповідне відео в четвер, 17 вересня, опублікував глава Українського єврейського комітету Едуард Долинський у Facebook.
«У боротьбі за право потрапити до Умані хасиди, які застрягли на кордоні Білорусі та України, виконують гімн України в національних костюмах», - написав він.
Виконавши гімн, хасиди хором промовляють: «Слава Україні! Спасибі тобі, Україно! Спасибі, президенте Зеленський!»
Чому хасиди приїжджають в Умань
На початку осені євреї та іудеї відзначають Новий. Це свято не має точної дати – він відзначається в молодика осіннього місяця тишрей за єврейським календарем і припадає на вересень-жовтень.
Особливе значення свято має для хасидів - представників течії іудаїзму, яке виникло в Україні в першій половині XVIII століття. Хасиди вірять, що святкування іудейського нового року - Рош ха-Шана - має відбутися на могилі верховного рабина-вчителя. Ним вони вважають Нахмана, який в кінці життя переїхав до Умані, де його і поховали. Хасиди переконані, що хоча б раз в житті потрібно здійснити паломництво на могилу вчителя. Вони також вважають, що якщо вони зустрінуть Новий рік Рош Ха-Шана біля його могили, то наступний рік буде дуже щасливим для них.
Що таке хасидизм
Хасидизм (перекладається як «праведність») - це якесь відгалуження юдаїзму, яке зародилося в Польщі в 17 столітті і дуже швидко охопило значну територію, що включає майже всю Україну. Засновником хасидизму вважають рабина Бешта, який жив в містечку Меджибіж на території нинішньої Хмельницької області. Він створив власне вчення, згідно з яким понад усе ставилося релігійний екстаз, а не вірші Талмуда. Те, що неграмотний єврей може бути ближче до Бога, ніж наймайстерніший вчений, сподобалося населенню і дуже швидко кількість хасидів стало перевищувати кількість класичних іудеїв.
Ким був Нахман
Майбутній цадик Нахман народився в 1772 році в тому ж містечку Меджибіж. Хлопчик спочатку повинен був стати рабином. Він часто молився, але намагався втекти для цього в ліс, на річку чи в поле. Нахмана до чотирнадцяти років одружили з дочкою заможного землевласника з Гусятина. Коли тесть помер, Нахман переїхав в містечко Медведівка і саме там прийняв сан цадика. Нахман проповідував, що молитва не повинна бути обтяжливою, вимовляти її потрібно упереміш з танцями, піснями і взагалі з усіляким веселощами. Крім того, цадик Нахман рекомендував своїм парафіянам відступити від зазубрених з дитинства глав Тори і молитися «серцем» на рідному ідиші, а не на івриті, як це заведено в класичному юдаїзмі. На основі цих тез і була сформована група брацлавських хасидів.
Цадик Нахман
Одного разу, будучи в Умані, він відвідав єврейське кладовище, де були поховані багато жертв єврейських погромів за часів Коліївщини. Цадик Нахман виявив бажання бути похованим саме тут.
Цадик Нахман сумно прожив останні роки: в один рік померли від туберкульозу двоє його синів, потім - дружина. Сам Нахман теж був убитий цим смертельним на той час недугою. Будинок цадика в Брацлаві згорів дотла в 1810 році, і тоді Нахман відправився жити до Умані. Остання проповідь цадика Нахмана була приурочена до Нового року за іудейським календарем, в якій він заповів послідовникам приїжджати на його могилу в Умань. Через місяць цадика Нахмана не стало.
Історія поховання в радянські часи
У Радянські часи єврейське кладовище в Умані, де був похований цадик Нахман, віддали під городи для населення. Саме поховання не чіпали, але прочан не пускали ні в якому разі. Синагогу цадика просто зруйнували дощенту. Та й самим хасидам довелося в ті часи несолодко: їх репресували, вони гинули на війні, були змушені емігрувати з країни. Нечисленні паломники приїжджали на могилу Нахмана з 1988 року, коли на молебень прибутку 200 брацлавських хасидів.
Могила Нахмана в Умані
Роки незалежності України
Після 1991 р на це місце стали регулярно приїжджати хасиди з усього світу, навколишні будинки були ними частково або повністю викуплені. Ситуація покращилася в 1994 році. Приблизно в цей же час тут побудували одну з найбільших синагог, готель для хасидів, мікву і організували міжнародний центр брацлавських хасидів. У планах – будівництво найбільшої в світі синагоги на 5 тисяч чоловік.
В Умані хасиди відриваються по повній
Щорічно в Умань приїжджають від 20 до 40 тисяч паломників. Торік році 30 тисяч паломників-хасидів приїхали в Україну святкувати ювілейний 5780-й іудейський Новий рік. Для уманців такі паломництва хасидів – можливість добре заробити. У цей час ціни на житло і харчі в місті злітають, а хасиди платять за все переважно доларами. Щоправда залишають після себе багато сміття.
Яка ситуація цього року
Питання приїзду хасидів в Україну почали обговорювати з середини липня. Тоді прем'єр-міністр України Денис Шмигаль анонсував засідання Державної комісії для вивчення питання можливості прибуття паломників-хасидів в Умань. Чиновник зазначив, що часу для ухвалення рішення достатньо.
На початку липня категоричну думку про ситуацію зі святкуванням єврейського нового року висловив міський голова Умані Олександр Цебрій. Він зазначив: «Уряд прогнозує другу хвилю коронавирусной пандемії саме на вересень. Тому я проти відвідин прочанами нашого міста в цьому році». Так само настроєні рішуче проти приїзду хасидів бульшість жителів міста. Вони бояться, що паломники занесуть в Умань коронавірус.
У свою чергу в МЗС України заявили, що в цьому році через небезпеку поширення коронавируса паломництво хасидів до Умані неможливо. І ізраїльська сторона з розумінням сприйняла це рішення.
