Батьки новокаховчанки Ельвіри – кримські татари. Вони живуть у Новотроїцькому районі. Вона там народилася, виросла і закінчила школу. Потім навчалася в Мелітопольському агротехнічному університеті за спеціальністю бухгалтерський облік і аудит. Уже кілька років живе і працює в Новій Каховці. Крім своєї рідної мови, володіє українською, російською, турецькою і англійською. Зрідка їздить до родичів в окупований Крим. Вони живуть неподалік Севастополя. Сьогодні у її народу пам’ятний день – 30-та річниця проголошення автономії республіки Крим.
Саме 20 січня 1991 року, ще за радянських часів, жителі Криму на референдумі виявили бажання відновити Кримську автономію. На законодавчому рівні статус автономії Криму був закріплений 12 лютого 1991 року, коли Верховна Рада Української РСР ухвалила закон про відновлення КАРСР в межах існуючої Кримської області.
Після окупації Криму Росією у березні 2014 року значна частина тимчасово переміщених осіб, які належать до кримськотатарського народу, мешкають на Херсонщині. Адже це найближче місце для зв’язку з тими кримськими татарами, які залишилися на своїй історичній батьківщині. Крім того, на території Херсонщини ще до окупації Криму існували анклави компактного проживання кримських татар.
За інформацією регіонального меджлісу кримських татар, на даний час в Херсонській області проживає біля 10 тис кримців. Більшість із них оселяються переважно у Генічеському та частково у Новотроїцькому районах.
Влада області підтримує їх у намаганні зберегти власну культуру Наприклад, у Новоолексіївці Генічеського району кримськотатарську мову визнано регіональною. У селищі навіть організували вивчення кримськотатарської мови в середній школі для більше ніж 300 дітей біженців.
Ельвіс Усінов приїхав до Нової Каховки з Білогорська відразу після окупації. Тоді відразу після анексії в наше місто переселилися кілька сімей Із Феодосії, Радянського і з-під Севастополя. Каже, що подеколи збираються на богослужіння чи відзначення свят або поминання померлих у мечеті. Вона знаходиться на вул. Горького, 46 в мікрорайоні «Сокіл», де раніше був побуткомбінат.
– У нашій мечеті збираються не тільки кримські татари, а й мусульмани інших національностей – турки, араби, азербайджанці, – розповів NovaKahovka.City мулла Субхан. Сам він таджик. – Приходять по кілька десятків чоловік – люди різного віку, різних професій. Збираємося по п’ятницях о 12.00. Але зараз у зв’язку з локдауном зібрання тимчасово припинили. Громаду організували два роки тому.
За словами начальниці Новокаховського УПСЗН Олени Стоянчук, на обліку в установі знаходяться 135 переміщених із Криму осіб.
– У перші місяці після анексії півострова їх було зовсім мало, - каже Олена Михайлівна. – Останнім часом побільшало. Але ми не виділяємо їх за національністю, тому сказати, скільки з них кримських татар, не можу. Вони мають право на отримання пільг на житлово-комунальні послуги. Непрацюючі, діти і пенсіонери мають постійну допомогу від держави. А особи працездатного віку можуть зареєструватися в Центрі зайнятості на загальних підставах.
На Херсонщині активно реалізується Програма розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей. В інтернет-форматі виходить радіо «Куреш» кримськотатарського культурно-спортивного центру «Куреш», яке транслюється кримськотатарською мовою та розраховане на аудиторію слухачів з Криму і Херсонської області.
Словом, влада України робить усе, щоб представники давнього народу, який зазнав геноциду в радянські часи, відчували себе так, як і всі громадяни. І вірили в те, що рано чи пізно вони повернуться на землю своїх пращурів.
– Ми хотіли б, щоб вони зберегли свою національну ідентичність, мовне середовище. І хотіли б, аби вони зосередилися в Херсонській області, ближче до Криму, щоб було легше повертатися, – говорить лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
