Чого чекають новокаховчани після виборів

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 22.04.2019 09:59
  • 0

У день виборів президента України журналісти NovaKahovka.City проводили опитування новокаховчан біля виборчих дільниць. Запитавали, що вони чекають після виборів. І ось що ми почули.

 

Сергій Давиденко прийшов голосувати на виборчу дільницю в середню школу №2 з батьком. Той опирається на ціпок.

– Настрій зранку гарний, – каже Сергій Вікторович. – На вибори ходжу завжди. І ніколи потім не жалкую за своїм вибором. Бо голосую завжди за Україну.

Віктор Ліхолет на дільниці разом з дружиною і двома дорослими синами. Він пенсіонер, але ще працює.

– Проголосував за зміни. Дістала ця влада. А деякі мої друзі-націоналісти злилися, – каже.

Любові Миколаївні – 79 років. Прийшла голосувати на виборчу дільницю в школу №3.

– Я в цій школі ще колись навчалася, – розповідає. – Моя мама Ксенія Григорова була першою жінкою на будівництві міста. Тут були одні піски. Ми приїхали з Маячки. Я все життя працювала медсестрою в дитсадку. Голосую завжди. Проголосувала за молодого. Він зробить ще краще, ніж цей. Якщо помилюся, хай Бог простить мені.

Продавчиня Тетяня Єрьоменко біля 13 години ще не знає, за кого проголосує.

– Коли на роботу йду, вони ще сплять, - каже. – Мені вже о пів на восьму треба в магазині бути. Голосую після роботи. Закінчую о пів на сьому. До дільниці – 20 хвилин ходи. Тільки за кого голосувати? Ми вже це проходили.

Тетяна Терлич іде на виборчу дільницю.

– Це не вибори, а відсутність виборів. Я іду голосувати за «зелень», але в мене внутрішня дисгармонія і дисбаланс. Бо, з одного боку війна, і потрібен сильний головнокомандуючий. Порошенко – грамотна людина, хочеться бути за нього. Але скільки можна красти, і скільки можемо годувати усіх цих. Хочеться все старе змести і зробити перезавантаження. І чи переможе Зеленський свого внутрішнього дракона? Ідеш і робиш вибір через силу.

Сергій Юрійович виходить з виборчої дільниці, яка знаходиться в СШ №4.

–Цього року виходжу на пенсію, тому хочеться хороших перемін. Може, хоч щось зрушиться. Навіщо злодюг розводити? Ми ж 27 років тасуємо одну і ту саму колоду. У мені діти живуть у Польщі. Я їжджу до них у гості і бачу, як там люди живуть. Кажуть, що Порошенко створив 3 мільйона робочих місць у Польщі і Німеччині. Я хочу, щоб вони були тут. Щоб мої онуки захотіли сюди повернутися.

Андрій щойно проголосував.

– Як мінімум, хочу, щоб після виборів нас Росії не віддали. Звісно, усі хочуть зменшення комунальних тарифів, квартплати. У мене батьки пенсіонери. Пенсія має бути принаймні удвічі вищою. А то і в чотири. Це можливо, якщо Порошенко залишиться. При ньому економіка потроху почала рости. Хоч і дуже повільно. За кордон ніколи не хотів їхати, хоча варіантів була купа. Батько працював у Чехії 7 років при Януковичі. Треба комусь тут країну будувати.

Ігор зупиняється лише на хвильку. Говорить неохоче.

– Чекаю перемін на краще. Головне, щоб робота була і добре платили.

Олена привітно усміхається.

– Сподіваюся, що після виборів життя зміниться на краще. Бо так, як останні 5 років, ми іще погано не жили. Щиро вірю, що нова команда змінить країну. Я однозначно за зміну влади. Як у першому турі, так і у другому. Ми переможемо!

Людмила Олександрівна іде по вул. Затишній.

– Спробували, як було. А тепер подивимося, як буде. Але на світ дивлюся з оптимізмом. Вранці і ввечері молюся, щоб Бог дав здоров’я і не було війни. Ще є що доношувати. А їсти… Купила кісточки, такого смачного зеленого борщу зварила… Може, переглянуть нам пенсії. Бо всім уже підвищили, а бюджетників і науковців обділили. Тепер кажуть: переходьте на загальну пенсію.

Коментарі:

Останні новини