11 березня у селищі Райському Новокаховської ОТГ попрощалися із загиблим на Донбасі Євгеном Черних.
Близько 12.00 у дворі батьківської хати в Райському починається відспівування небіжчика. Його проводять п’ять священників Православної церкви України на чолі з єпископом Генічеським, вікарієм Херсонської єпархії владикою Никодимом. Біля закритої труни, вкритою синьо-жовтою тканиною, батьки, родичі, односельці і друзі Євгена. Також прибули військовослужбовці із 57-ої та 28-ої бригад, волонтери, АТОвці та громадські активісти з Нової Каховки і Херсона.
Після відспівування численна процесія рухається по селищу до місцевого цвинтаря, де відбувається прощання з героєм.
Євген Черних народився 9 січня 1991 року. Він був блакитнооким веселим хлопчиною, навчався у школі №6 в Основі, згадують про нього односельці. У 2010 році був призваний на строкову службу в Збройні сили України. А у 2014 році, після початку війни на Донбасі, підписав контракт, пішов служити в зону АТО. Після річної служби повернувся до батьків, влаштувався на роботу в КП «Муніципальна охорона» Нової Каховки. У січні 2020-го вдруге пішов на контрактну службу. 8 березня цього року загинув від ворожого обстрілу під Опитним.
– У кожного зла є ім’я, – каже місцевий священник отець Сергій. – Нині для нас зло несе Росія.
– Херсонщина платить великою ціною за цю війну, – виступає заступник голови облдержадміністрації Вадим Чабан. – Це 146-й загиблий герой з нашої області.
– Євген з першого дня війни пішов у гарячі точки, – розповідає заступник військового комісара області Анатолій Бондар. – Служив в елітних військах. Його ім’я буде викарбуване на меморіальній дошці Алеї слави 57-ої бригади.
– Сьогодні ми ведемо війну з російськими найманцями, – каже заступник міського голови Нової Каховки Віктор Замковий. – Українці не звикли жити на колінах. Вони помирають стоячи. Євген загинув за те, щоб ми жили під мирним небом.
– Дякуємо, що ви виховали справжнього героя, – звертається до батьків загиблого капелан 57-ої бригади отець Олег. – Бажаю усім терпіння, злагоди, порозуміння, бути щирими, згуртованими і боротися за незалежність України.
Голова ГО «Біла стріла» Дмитро Марков згадує, що Євген Черних був завжди чемним, привітним і позитивним. Полюбляв ходити у школи, виступати перед дітьми, розповідати про війну на Донбасі.
– Ми його знали з 2014 року, – згадує координатор Херсонського волонтерського центру Галина Уманець. – Познайомилися на полігоні Широкий Лан. Він тоді служив у 28-ій бригаді. Пам’ятаю його щире усміхнене обличчя. Потім він потрапив під Мар’їнку. Там наші бійці трималися зубами і не дали ворогу пройти далі.
– Це була світла людина з великої літери, – каже однокласник героя Євген Соломахін. – Вічна тобі пам’ять і нехай ангели тримають твою душу на небі.
– Тато і мама, безмежна вам дяка за такого сина, – прикладає руку до серця командир підрозділу, де служив Євген.
– Пам’ятаймо наших героїв і молімося за них, – закликає отець Миколай із Нової Каховки. – А усім нам бажаю єдності і Святого Духа.
Родичі і присутні прощаються з героєм. На честь нього лунає трикратна стрільба з автоматів. Присутні співають Державний гімн України. Кілька разів лунає: «Слава Україні! Героям слава!» Могилу вкривають вінками і квітами.
